Про останні тенденції на світовому ринку енергоресурсів, а також про їхній вплив на внутрішні ринки пального та землі
Останнім часом повернення нафтових котирувань до пікових показників спричинює стрімке зростання вартості пального в Україні. Натомість зерно – через проблеми з експортом та зберіганням – дешевшає. Але, попри все, люди вірять, що земля приноситиме їм прибуток, як не тепер, то в майбутньому. Тож вартість купівлі та оренди земельних наділів зростає – навіть на тлі воєнної невизначеності.
Фото: Укрнафта
НАФТА Й ГАЗ ПОСТУПОВО НАБЛИЖАЮТЬСЯ ДО ЦІНОВИХ МАКСИМУМІВ
Чергове загострення ситуації на Близькому Сході знову підштовхнуло вартість нафти до психологічної позначки 100 дол. за барель. Таких цін на світових ринках не було вже майже два місяці. Сировина марки Brent у четвер подорожчала до 101,1 дол. за барель, а котирування на американську нафту WTI зросли до 96,24 дол. Отже, від початку серпня, коли рівень напруженості в зоні американсько-іранського протистояння тимчасово спадав, ціни на «чорне золото» зросли майже на третину.
Через нещодавні атаки хуситів (яких підтримує Тегеран) на низку міст у Саудівській Аравії, американські удари по іранських нафтових танкерах та іранські – по іноземних суднах та базі США в Йорданії вкотре посилилися перебої з постачанням сировини із цього ключового нафтовидобувного регіону.
Це штовхає вгору і світові ціни на нафтопродукти та інші вуглеводні. Гуртові ціни на бензин та дизпальне вже досягнули максимальних показників із початку року, перевищивши 1400 дол. за тонну. Отже, за прогнозами директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, роздрібна вартість пального в Україні упродовж найближчих тижня-півтора може збільшитися ще в середньому на 3 гривні за літр.
1
«Україна майже повністю залежить від імпортного пального, тому зміни світових цін безпосередньо впливають на вартість пального на наших АЗС. Зокрема, дизель, який зараз коштує приблизно 92 грн за літр, може подорожчати до 95 гривень, орієнтовно 3 грн за літр може додати й бензин А-95», – спрогнозував експерт ринку пального.
Він не відкидає думки, що за подальшої ескалації на Близькому Сході пальне в Україні подорожчає ще більше. І з цим, на жаль, нічого не вдієш.
До того ж біда, як кажуть, сама не ходить. До рекордних показників може зрости і вартість «блакитного палива». Адже на нідерландському хабі TTF ціни на природний газ із доставлянням у жовтні напередодні досягли найвищого рівня від грудня 2022 року, – понад 80 євро за МВт-год. Якщо перерахувати у звичних для нас кубометрах, побачимо, що й на цьому сегменті ринку ось-ось також буде досягнуто важливої психологічної позначки – 1000 дол. за тисячу кубів. Хоча з урахуванням ПДВ «круглу» цифру вже перевершено, газ у Європі коштує приблизно 52,5 тисячі за тис. куб. м. Це 1176 дол. за поточним курсом.
І в цьому аналітики винуватять ескалацію на Близькому Сході. Ідеться як про опосередкований вплив на газові ціни динаміки нафтових котирувань, так і про прямі наслідки обмеження постачань скрапленого природного газу з країн Перської затоки. Адже до початку війни на Ормузьку протоку припадала п’ята частина світових обсягів перевезення СПГ. Плюс треба брати до уваги й «місцеві» впливи: рівень запасів газу в ЄС перед опалювальним сезоном не найкращий, сховища заповнені лише приблизно на 67% проти майже 80% на цей час торік.
На внутрішній український ринок така ситуація поки що не надто впливає: газ у нас продають набагато дешевше, ніж у Європі. Адже, як повідомляв Укрінформ, ще наприкінці серпня Україна накопичила у ПСГ 14,6 млрд куб. м газу, досягнувши цільового рівня на початок опалювального сезону 2026/2027 більш як на два місяці раніше від запланованого терміну. Цих обсягів для перезимівлі має вистачити. Проте, з огляду на посилення ризиків для власного газовидобування, додатковий запас зайвим не був би. Інше питання, чи може країна дозволити собі високі темпи імпорту в період пікових цін в ЄС.
ЗЕРНО: ХТО ЗБЕРЕЖЕ, ТОЙ, МОЖЕ, І ЗАРОБИТЬ
Тим часом внутрішні ціни на зернові далі знижуються – через проблеми з експортом, продовження російських ударів по портовій інфраструктурі, значні перехідні запаси з минулого сезону та активну збиральну кампанію. Приміром, лише від початку вересня ячмінь через низький попит з боку експортерів та місцевих споживачів подешевшав у середньому на 100–300 грн за тонну. Мінімальна ціна фуражного зерна опустилася до 5500 грн за тонну, пивоварного ячменю – до 6400–6500 грн. Кукурудза також дешевшає (7250–7500 грн/т). Більш-менш стабільна, але також порівняно низька вартість пшениці – приблизно 8700 грн/т.
І це при тому, що за нормальних умов аграрії і трейдери за нинішньої глобальної ситуації могли б добряче заробити на експорті. Адже цінові тенденції на світових ринках протилежні: за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, світові ціни на зернові й продукти харчування досягли максимуму з 2022 року. Пшениця подорожчала на 2,6% за місяць, і тепер її вартість на 15% перевищує торішні показники. Кукурудза додала в ціні близько 2,5%, ячмінь – понад 5%.
І, окрім перебоїв із постачанням збіжжя на експорт, українські селяни ось-ось можуть зіткнутися з ще однією проблемою.
До жовтня в Україні може виникнути дефіцит потужностей для зберігання врожаю, – попередили у Представництві ЄС у Києві. За оцінками європейських партнерів, нашим аграріям доведеться ламати голову над тим, як забезпечити бодай мінімальні умови для тривалого зберігання приблизно 9 млн тонн збіжжя. Внутрішні запаси стрімко зростають на тлі продовження збиральної кампанії та дворазового зменшення обсягів експорту порівняно з торішніми показниками. Альтернативні маршрути через «Шляхи солідарності» ЄС не можуть повністю замінити втрачені принаймні на 90% морські перевезення.
Водночас тривалі проблеми з експортом та зберіганням, за оцінками європейців, негативно вплинуть і на світовий продовольчий ринок. Адже Україна є його важливим гравцем.
Зрозуміло, що виходом могли б стати домовленості з росіянами про розблокування морських коридорів. Та оскільки сподіватися на здоровий глузд агресора не доводиться, Україна намагається максимально сприяти аграріям зі зберіганням, зокрема, забезпечуючи виробників полімерними зерновими рукавами. Через нестачу внутрішнього ресурсу, – сподівання на допомогу від міжнародних партнерів.
До 13 вересня аграрії можуть подати заявки на безоплатне отримання рукавів для тимчасового зберігання врожаю місткістю приблизно 200 тонн кожен у межах проєкту Міністерства аграрної політики та продовольства за фінансової та ресурсної підтримки ЄС, Держдепартаменту США, Уряду Канади та Фонду Говарда Г. Баффета.
Допомогу можуть отримати агровиробники, які обробляють від 100 до 3000 га землі та працюють у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській або Чернігівській області. Перевагу віддаватимуть підприємствам, інфраструктура яких зазнала пошкоджень внаслідок бойових дій. Подати заявку можна через Державний аграрний реєстр (ДАР).
ЗЕМЛЯ: ПО 300 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ ЗА ГЕКТАР? ЦІЛКОМ РЕАЛЬНО!
Незважаючи на тимчасові труднощі із заробітками на вирощеному врожаї, українські аграрії вірять у перспективу і продовжують активно формувати власні земельні банки. Зокрема, у медіа й соцмережах бачимо безліч оголошень про придбання землі сільськогосподарського призначення та про оренду земельних паїв. Такий інтерес впливає на вартість землі в Україні. Хоча ще донедавна лунали побоювання, що функціонування земельного ринку в умовах війни призведе до масового скуповування селянських наділів за безцінь. Насправді ж усе відбувається навпаки. Цінові тренди визначають саме продавці. Тому цифри в угодах купівлі-продажу перманентно зростають. Серпень, навіть незважаючи на складні для агроекспорту часи та невизначеність із планами й ресурсами на осінню посівну, не став винятком. Хоч обсяги продажів, варто визнати, помітно скоротилися.
Середня вартість одного гектара угідь порівняно з липнем зросла більш як на 2700 грн і сягнула 80542 грн.
Залежно від регіону, вартість землі суттєво відрізняється – від 34910 до 260970 грн за гектар, кажуть аналітики профільного видання agronews.ua.
Найдорожча земля на Львівщині. Там наділи в середньому продають по 260970 грн/га. Найдешевша земля очікувано на Донеччині (34910 грн/га) та Херсонщині (35775 грн/га).
Середня ринкова ціна оренди 1 га сільськогосподарської землі в Україні становить приблизно 200 дол. (або 8900 грн) на рік. Це до оподаткування. У регіональному розрізі вартість оренди коливається в межах від 100 дол. до 400+ дол. за гектар. Найнижча вартість – у Сумській, Чернігівській та Харківській областях: 100–150 дол. за гектар на рік. Ціни на Київщині, Черкащині, Вінниччині, Хмельниччині коливаються в межах 150–250 дол. за гектар на рік.
Вартість суборенди державних та комунальних земель через аукціони на Prozorro.Продажі може сягати 21500–30500 грн/га (480–680 дол.) та більше через високу конкуренцію.
Загалом за час роботи системи в оренду передали вже понад 236 тис. га такої землі. Водночас сукупний результат земельних аукціонів (надходження до державного та місцевих бюджетів) перевищив 10 млрд грн, що в умовах нинішніх проблем із наповненням держбюджету дуже важливо.
Підготував Владислав Обух