УНІАН
Підпишіться на нас в Google
Навіть в Україні, яка є великим агровиробником, продукти харчування відчутно здорожчають.
Суттєве зменшення врожаю призведе до дефіциту харчових товарів по всьому світу / фото УНІАН
Через війну президента США Трампа в Ірані і подальше блокування Ормузької протоки порушені усталені ланцюги постачання – як енергоресурсів, так і добрив, що безпосередньо впливає на майбутній врожай.
Якщо війна Трампа триватиме довше, ніж до середини літа, в наступному році на деякі регіони світу чекатиме голод, а продукти значно здорожчають для всіх, каже в розмові з УНІАН заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас.
“Якщо найближчим часом не закінчиться війна США та Ірану і вона затягнеться до другої половини літа, то наші аграрії просто залишаться без добрив. Країни Перської затоки виробляють 30% азотних добрив у світі. Азотні добрива вносяться завжди восени. Тож добрива будуть або дуже дорогі, або їх не буде взагалі. Тому багато хто менше посіє, розуміючи, що без добрив буде низький врожай і затрати по вирощуванню просто не покриє ціна”, – прогнозує Жупінас.
Відео дня
Суттєве зменшення врожаю призведе до дефіциту харчових товарів по всьому світу. Залежно від того, наскільки окрема країна може забезпечити власні потреби і чи залежить від імпорту, наслідки варіюватимуться – від здорожчання продуктів до їх відсутності. Жупінас попереджає:
“Світ, на жаль, в 2027 році може – і про це говорять зараз практично всі аналітики харчового ринку – стикнутися з нестачею продуктів. Україні голод не загрожує, ми все-таки країна, яка багато експортує, ми своїх людей забезпечимо. Але продукти харчування будуть дорогі”.
Продовольча криза в Україні та світі – головні новини
Добрива, за різними оцінками, вже додали до 50% своєї вартості. Вплив такого здорожчання буде відчуватися в наступні півтора-два роки. Учасники ринку називають стан з добривами “бомбою уповільненої дії”.
Вартість цьогорічної посівної для українських фермерів вже до середини квітня зросла на 20%. Експерти кажуть, що аграрії змушені будуть зменшувати внесення добрив, що позначиться на обсягах зібраного врожаю, а у підсумку – і надходженні валютної виручки від експорту.