
Підпишіться на нас в Google
Просування РФ в Арктику може забезпечити зростання доходів від нафти та газу, необхідних для війни проти України.

США мають намір максимально ускладнити будь-яке подальше проникнення Росії в арктичний регіон / фото REUTERS
Російська Федерація роками налагоджувала відносини з Китаєм, але війна проти України похитнула плани Володимира Путіна. З огляду на всі обмеження, Північний морський шлях став для Москви ще важливішим.
Видання oilprice пише, що ще у 2022 році Путін активно просував ідею збільшення поставок російського СПГ через Північний морський шлях. Спочатку цей маршрут планували використовувати як основний морський коридор, яким Росія транспортуватиме СПГ з проєктів “Ямал СПГ” та “Арктик СПГ-2” безпосередньо на міжнародні ринки, зокрема до Китаю.
Минулого тижня в рамках запуску проєкту “Восток Нефть” відбулося відкриття нового нафтопроводу, що з’єднує Ванкорське та Паяхське родовища з Бухтою Північною, пропускна здатність якого становить 100 млн метричних тонн на рік. Введення в експлуатацію “Восток Нефть” дозволить забезпечити постачання 30 млн метричних тонн нафти вже у другому півріччі 2027 року та до 50 млн метричних тонн до 2030 року.
Відео дня
Усе це вписується в рамки угод, підписаних між Росією та Китаєм на початку лютого 2022 року, в рамках яких “Роснефть” уклала 10-річний контракт на суму 80 млрд доларів на постачання Китайській національній нафтовій корпорації 100 млн метричних тонн нафти, яка постачатиметься з Казахстану на НПЗ у північно-західному Китаї.
Це відбуватиметься поряд з іншими поставками російської сирої нафти до Китаю, які вже здійснюються. За даними “Транснефть”, у 2021 році обсяг поставок російської сирої нафти трубопроводами до Китаю становив 40 мільйонів метричних тонн. Крім того, 80 млн метричних тонн на рік надходять трубопроводом “Східний Сибір – Тихий океан” безпосередньо до Китаю, а також поставки нафти через порт Козьміно.
“Газпром” також активно нарощував експорт Північним морським шляхом. У липні 2020 року було успішно відправлено першу партію нафти, видобутої в Арктиці, до Китаю: доставка 144 000 тонн нафти сорту “Новий Порт” з Мурманська до китайського порту Яньтай на Бохайському морі зайняла 47 днів. Щоправда, санкції загальмували цей процес. Компанії довелося відмовитися від співпраці із західними партнерами та покладатися лише на кошти, доступні всередині країни. Крім того, “Газпрому” довелося відмовитися від спецтехнологій, що дозволяють довше протягом року плавати по замерзлих водах Північного морського шляху, замінивши їх звичайними некриголамними нафтовими танкерами.
При цьому США мають намір максимально ускладнити будь-яке подальше проникнення Росії в арктичний регіон з будь-якої причини, незалежно від того, чи триває війна в Україні, чи ні. Вимога американського президента Дональда Трампа передати США “право власності” на Гренландію свідчить про те, наскільки серйозно Вашингтон ставиться до експансії Росії та Китаю в Арктиці.
Підкріпленням бачення Путіна про Росію як домінуючу арктичну державу стала ратифікація пакту про “Взаємний обмін логістичною підтримкою” – угоди, яка розширює військове співробітництво Індії та РФ на російські арктичні порти та Північний морський шлях.
Зрештою, просування Путіна в Арктику може забезпечити йому зростання доходів від нафти та газу, необхідних для підтримання довготривалої виснажливої війни проти України. Більше того, пов’язуючи енергетичну безпеку Пекіна та північну військову логістику Делі з контрольованим РФ Північним морським шляхом, ця авантюра вартістю 135 млрд доларів зміцнює альтернативні альянси, необхідні Москві, щоб пережити ще більш затяжний конфлікт.
Північний морський шлях – головні новини
Арктика володіє значними запасами викопного палива – за деякими оцінками, на цей регіон припадає близько 22 % світових нерозвіданих ресурсів. Саме тому Москва в останні роки активно посилює свою присутність у цьому регіоні, розвиваючи як військову інфраструктуру, так і можливості для видобутку ресурсів.
Крім того, РФ намагається використовувати Північний морський шлях для доставки газу та нафти, але ця ідея стикається з однією проблемою – відсутністю суден необхідного льодового класу та неможливістю використання потрібних технологій через західні санкції. При цьому Китай фактично приєднався до обмежень Заходу щодо поставок до Росії технологій для будівництва суден арктичного класу, які могли б здійснювати навігацію Північним морським шляхом. Водночас китайська судноплавна компанія Sea Legend запустила перший регулярний контейнерний рейс через Арктику.
