УНІАН
Підпишіться на нас в Google
Чотири години електроенергії на добу можуть обвалити економічну активність на 75%.
Пошкодження підприємств, складів і логістики можуть змусити компанії звільняти працівників та скорочувати зарплати / колаж УНІАН
На тлі посилення російських атак українська економіка ризикує зіткнутися з масштабним скороченням роботи бізнесу.
Пошкодження підприємств, складів і логістики можуть змусити компанії звільняти працівників та скорочувати зарплати, що зрештою вдарить по споживчому попиту. Національний банк допустив, що подальше погіршення безпекової ситуації може “охолодити” споживання та ринок праці.
Чи справді Україні загрожує хвиля зупинок бізнесу та звільнень і що буде із зарплатами й цінами УНІАН розповів фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Відео дня
В НБУ припустили, що подальше погіршення безпекової ситуації може “охолодити” споживчий попит і ринок праці. Що саме Нацбанк має на увазі під таким сценарієм і наскільки серйозними можуть бути його наслідки для економіки?
Це доволі серйозний і один з вагомих сценаріїв продовження війни в результаті обстрілів цивільної інфраструктури, знищення бізнесу, логістики, складів і шляхів. Це може призвести до колапсування частини бізнесу, яка буде вимушена просто звільняти людей або відпускати вимушено у відпустки, зрізати або зменшувати зарплати, зупиняти пошук нових робітників.
Такі заяви насправді ми бачили вже в серпні і на початку вересня від великих гравців, які дійсно впливають на ринок. Відповідно, люди, які не працюють, не отримують гроші не зможуть підтримувати економічну активність, купувати і платити податки. Це призведе до охолодження попиту, споживання, адже ви просто не зможете собі дозволити щось купити. І в якийсь момент це може призвести до того, що економіка буде потребувати не стримування інфляції, а стимулювання через більш низьку ставку (облікову ставку НБУ, – УНІАН). Ось це я так інтерпретую.
Нацбанк вперше таке заявив. Фактично це визнання ризику. Це вже добре, що Нацбанк це бачить і відчуває. Наслідки дійсно серйозні. Але в кінці цього релізу там було написано, що якщо ситуація піде по такому сценарію, то Нацбанк навіть буде готовий переходити до зниження облікової ставки (тобто здешевлення кредитування, – УНІАН).
Які галузі економіки першими відчують негативний ефект і де зараз найбільший ризик зупинок або суттєвого скорочення роботи бізнесу?
Це логістика, виробники, ритейлери. Ми ж бачимо, що там склад розбомбили, там будівлі пошкоджені, там книгарня, виробники м’яса, сільськогосподарський комплекс, склади взуття, “Нова Пошта”, магазини EVA, “Рошен”, Coca-Cola, знищено виробників фармацевтичної продукції.
Тут просто дивишся, куди прилетіло, у кого вистачає коштів на відновлення, а у кого не вистачає – і він заявляє, що буде зупинятися.
А скільки зупинено виробництв ліків, тому що прилетіло. Ще виробництво харчових продуктів в Дніпрі прилетіло, в Київській області.
Тобто не можна сказати, хто в першу чергу знаходиться під ризиком, бо росіяни обстрілюють без якоїсь прив’язки. Як можна собі уявити, що книгарня чи склад дитячих іграшок є якимось військовим об’єктом? Це просто терор без прив’язки до якогось сектору.
Скільки українська економіка вже втрачає через простої бізнесу під час повітряних тривог, пошкодження інфраструктури та логістичні проблеми? Чи можна оцінити ці втрати в грошах?
Потрібно рахувати, а офіційних цифр немає. Втрати дуже широкі та значні. Україна вже втрачає мільярди без можливості швидкого їх повернення.
Певний шлейф запасу ще є, але ж ми розуміємо, що по податках вже йде просадка. А якщо додамо до цього порти, які стоять, або “Запоріжсталь”, яка зупинена… А там ще допоміжні підприємства, які працюють на “Запоріжсталь”. А ще “Криворіжсталь”. Це вибиття економічних суб’єктів і секторів.
Можна згадати заяву від “Метінвест”, що металургія займала до 7% від ВВП України, а зараз майже нуль. Якщо економіка в нас мала грубо 200 млрд доларів ВВП, то 7% – це 14 мільярдів доларів. І це втрати лише гірничо-металургійного комплексу.
Наскільки ймовірним є сценарій масових звільнень через зупинку та скорочення підприємств, у якій перспективі це може відбутись?
Це залежить від безпекової ситуації. Ніхто не знає. А давайте собі уявимо, що росіяни починають бити по водяній інфраструктурі Києва і місто стане пустішим. Хто може перейти на віддалену роботу – йде, а хтось не може. Відповідно, на підприємствах Києва ми можемо уявити різні сценарії. Тут неможливо сказати напевно.
Росіяни бажають зробити чистий терор і будуть намагатися це робити. Була сьогоднішня заява премʼєр-міністра Польщі Дональда Туска, що ми переходимо в найважчу стадію. Це буде найважча зима. Відповідно від цього може все змінитися. І це лише Київ. А ми бачимо, як в останній час КАБами, ракетами бʼють по Одесі. Це портова інфраструктура, виробництво. Ще до Дніпра дістають, до Харкова. Ці економічні зони можуть бути вибиті та погіршити свій стан.
Відповідно, можна уявити різні сценарії. Зараз їх практично неможливо сконструювати.
Якщо взимку буде лише чотири години електроенергії на день, наскільки може знизитись економічна активність?
Ми розуміємо, що вона знизиться на 75%. Хтось буде з запасами, хтось не буде. Ось потенційні втрати. Але бізнес і всі інші готуються як можуть до цих ризиків, тому вплив все ж таки, я сподіваюся, буде менший, ніж він міг бути без підготовки.
Проте саме цивільне населення буде дійсно страждати значним чином. У людей не буде можливості щось купувати і зберігати. Чисто виживання буде. Екзистенційна проблема.
Скільки взагалі ще здатен триматися український бізнес (особливо малий та середній) у поточних умовах. Який залишився запас міцності, особливо враховуючи майбутнє зростання податкового навантаження?
Неможливо підрахувати, все залежить від бізнесу. Хтось вже тричі відновлювався і на четвертий казав, що більше не буде, а хтось має запас на ще одне відновлення. Хтось отримав такі збитки, що сказав, що ми збираємось звідси і до завершення війни не будемо продовжувати. Все залежить від ситуації.
Маленький бізнес, який можна швидко відновити, буде намагатися це робити. Наприклад, піцерія може швидко відновитись на якихось маленьких об’єктах. А якщо втрачено склад, то, наприклад, “Інтертоп” сказав, що вони отримали такі збитки, що йдуть.
Тому казати, що це буде так чи інакше – я зараз не можу. Принаймні, в мене немає такої інформації. Багато хто намагається встояти, ми бачимо як ритейлери переформатовуються, вибудовують нову логістику. Але знову ж таки, злам буде не там, де не вистачає коштів, а коли бізнес вже не захоче відновлюватися. Бо це буде, як я сказав, третій, четвертий приліт, після якого вже вибито все, що можливо, і втрачено все, що можливо. А замовити нічого неможливо, і в держави не вистачає коштів для підтримки. Ми бачимо, як зараз порізали видатки через нестачу коштів.
Середня зарплата в Україні в липні становила 32 243 гривні до сплати податків, або близько 24 827 гривень “чистими”. Чи може у разі погіршення економічної ситуації середня зарплата в Україні почати знижуватися?
Через специфіку нарахування цього показника ми не побачимо зниження, ми побачимо його стабілізацію. Тобто не буде зростання, а буде стабілізація. Як таке зниження навряд чи ми побачимо. Плюс, не забуваємо, що в нас найбільший агент зараз – держава. Це військові, освітяни, медики, державний і соціальний сектор, де все це регулюється на рівні уряду.
Тобто держава буде стримувати цей показник від падіння?
Ми бачимо бюджет на 2027 рік, який був поданий урядом. Там передбачається зростання середньої зарплати (середня номінальна зарплата зросте з 30 тисяч у бюджеті-2026 року до 34,4 тисяч гривень у проєкті на 2027 рік, – УНІАН). Плюс соціальні стандарти. При цьому інфляція, вони вважають, буде 8,1%.
Тобто це не зниження, але може бути стабілізація. А держава буде все ж таки намагатися підвищувати ці стандарти.
Що станеться з цінами, якщо бізнес через атаки та перебої почне скорочувати виробництво і доходи населення будуть падати?
Тут формується одразу два ключові тренди. З одного боку, бізнес скорочується і намагається перенести всі свої збитки та проблеми на кінцевого споживача, підвищуючи ціни. А з іншого споживчий попит вже не тягне ці ціни.
Тобто ви можете піднімати вартість якогось товару, але в якийсь момент ви зрозумієте, що його ніхто не буде купувати.
Наприклад, якщо білий батон зросте в ціні вдвічі, то в якийсь момент населення просто буде самостійно купувати борошно і готувати вдома хліб. Хлібопекарні це буде не вигідно і вони зупиняться, бо не зможуть реалізовувати хліб по такій ціні. Або будуть змушені його значно менше виробляти для поціновувачів товару.
Отже, піднімати далі ціну просто буде невигідно, бо вони будуть втрачати покупців. Покупці будуть йти або на власне виробництво, як на прикладі нашого хліба. Або будуть просто його не використовувати і замість хліба перейдуть на крупи.
довідка
Андрій ШевчишинФінансовий аналітик та фахівець з інвестиційних ринків
Андрій Шевчишин — український економіст, фінансовий аналітик, експерт фондового ринку та сільськогосподарських активів.
Має вищу освіту. У 1995 році закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Економічна кібернетика».
У 2007-2012 роках обіймав посаду керівника аналітичного департаменту в інвестиційній групі «ТАСК».
У 2012-2015 роках працював менеджером в енергетичній компанії «ДТЕК».