Паша Лі, Олексій Хільський, Василь Кухарський, Юрій Феліпенко та інші українські митці змінили сцену й кіномайданчик на службу, волонтерство та захист країни.
Запит актор який загинув на війні не веде до однієї біографії. Після 24 лютого 2022 року українська культура втратила акторів театру й кіно, телеведучих, музикантів, режисерів та інших митців, частина з яких служила у війську, а частина загинула внаслідок російської агресії як цивільні, повідомляє vv.com.ua.
Станом на 22 липня 2026 року Міністерство культури України повідомляло про 350 митців, життя яких забрала повномасштабна війна. Це число охоплює різні професії й обставини загибелі, тому його не можна трактувати як кількість полеглих акторів. Історії людей зі сцени та кіно всередині цього переліку показують інше: для багатьох професійна біографія після вторгнення буквально розділилася на життя до фронту і службу після нього.
У титрах старих фільмів їхні імена залишилися в теперішньому часі, хоча нових ролей уже не буде.
Українські актори, які загинули на війні: коротко
Поняття українські актори, які загинули на війні охоплює не лише військовослужбовців. Паша Лі, наприклад, загинув у захопленому російськими військами Ірпені, де допомагав місцевому оперативному штабу та займався волонтерською роботою. Інші актори вступили до Сил оборони й загинули під час виконання бойових завдань або померли від отриманих на фронті поранень.
| Ім’я | Чим був відомий | Служба або обставини | Загибель |
|---|---|---|---|
| Паша Лі | актор, ведучий, актор дубляжу | волонтерив в Ірпені | 6 березня 2022 |
| Євген Світличний | актор, спортсмен | виконував бойові завдання | липень 2023 |
| Олексій Хільський | актор театру й кіно | військовослужбовець ЗСУ | 17 серпня 2023 |
| Василь Кухарський | актор театру й кіно | служив у ЗСУ, був тяжко поранений | 7 грудня 2023 |
| Євген Шумілов | актор театру й кіно | військовослужбовець | 30 квітня 2024 |
| Яків Ткаченко | актор театру й кіно | ТрО, згодом бойові підрозділи | грудень 2024 |
| Олексій Самойленко | актор | служив у ЗСУ | 19 лютого 2025 |
| Максим Неліпа | актор і телеведучий | служив у ЗСУ | 12 травня 2025 |
| Юрій Феліпенко | актор театру й кіно | підрозділ «Ахіллес» | 15 червня 2025 |
| Іван Кононенко | актор, спортсмен | воював на Курському напрямку | про загибель повідомлено у грудні 2025 |
Цей перелік не є реєстром усіх втрат. Ширший контекст про відомих українців, яких забрала війна, включає також військових, письменників, громадських діячів і журналістів. Правовий контекст воєнного часу окремо пояснює матеріал про воєнний стан у 2026 році.
Паша Лі: актор, який залишився в Ірпені
Павло Лі, більш відомий як Паша Лі, працював у кіно, на телебаченні та в дубляжі. Його знали за фільмами «Штольня», «Тіні незабутих предків», «Зустріч однокласників», а однією з останніх повнометражних робіт став «Мирний-21» Ахтема Сеітаблаєва.
Після початку вторгнення Лі перебував в Ірпені та допомагав оперативному штабу міської ради. Волонтери займалися гуманітарною допомогою, логістикою і зв’язком із мешканцями. 6 березня 2022 року актор загинув у місті, яке на той момент перебувало під російськими обстрілами та частковою окупацією.
Його історія відрізняється від біографій акторів-військовослужбовців. Паша Лі не став героєм через професію або впізнаваність; війна наздогнала його в місті, де він залишався допомагати людям.
Олексій Хільський і Василь Кухарський: ролі, перервані фронтом
Олексій Хільський до великої війни працював у театрі та знімався в українських серіалах. У його фільмографії були «Нюхач», «Кріпосна», «Місце під сонцем» та інші проєкти. У перші дні повномасштабного вторгнення він став на захист України, служив у розвідувальному підрозділі та мав позивний «Скіф».
Хільський двічі зазнавав поранень і повертався до служби. 17 серпня 2023 року він загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Йому було 35 років.
«Льоша загинув. Загинув під час виконання бойового завдання. Він так любив життя!»
Надія Хільська, дружина Олексія Хільського
Василь Кухарський був одним із найпомітніших акторів Театру на Подолі. У кіно його особливо запам’ятали за головною роллю у стрічці «Максим Оса: золото Песиголовця». З перших днів повномасштабної війни актор служив у ЗСУ.
У вересні 2023 року Кухарський дістав тяжкі поранення. Тривале лікування не дало можливості повернутися до життя, і 7 грудня він помер. За кілька днів до цього акторові виповнилося 42 роки.
Для глядача фільм може починатися знову скільки завгодно разів; для актора, який пішов на фронт, незняті ролі вже не мають другого дубля.
Євген Світличний, Євген Шумілов і Яків Ткаченко
Євген Світличний поєднував спорт з акторською роботою. У фільмі Олега Сенцова «Носоріг» він зіграв Карася. Влітку 2023 року стало відомо, що 29-річний актор і військовий загинув під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку.
Євген Шумілов знімався у телевізійних проєктах «Реальна містика», «Сидоренки-Сидоренки», «Агенти справедливості», «Речовий доказ» та інших. Після початку повномасштабного вторгнення він захищав Україну на фронті. Актор загинув 30 квітня 2024 року.
Яків Ткаченко мав великий кінодосвід і був знайомий глядачам за стрічками «Довбуш», «Безславні кріпаки», «Припутні» та «Ціна правди». Після 24 лютого він вступив до територіальної оборони Дніпра, згодом воював на Донеччині. Двічі був поранений, демобілізувався у 2023 році, але пізніше добровільно повернувся до війська.
У цих біографіях повторюються три деталі:
- акторська професія не давала жодного окремого статусу на фронті;
- після поранень частина митців поверталася до підрозділів;
- фільми й вистави стали фактичним архівом голосів, зовнішності та творчої роботи полеглих.
Саме тому словосполучення загиблий український актор описує лише останню сторінку біографії. Перед нею часто стоять десятки ролей, роки театральної роботи, навчання, сім’я, а після 2022 року ще й нова військова спеціальність.
Максим Неліпа та Юрій Феліпенко: від телекамери і сцени до війська
Максима Неліпу українська аудиторія знала насамперед за телевізійними проєктами. Він вів «Програй мільйон», «Народну зірку», лотерею «Хто там?», брав участь у «Танцях з зірками» та гумористичних програмах. У березні 2022 року Неліпа вступив до ЗСУ.
У січні 2025 року він зазнав поранення, переніс лікування та реабілітацію, після чого повернувся на службу. 12 травня Максим Неліпа загинув під час виконання бойового завдання. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення повідомляла, що він служив у 14-му окремому полку безпілотних авіаційних комплексів.
Юрій Феліпенко представляв молодше покоління акторів ЗСУ. Він працював у Театрі на Подолі, грав у «Кольорі пристрасті», «Обіцянці Богу», «Нюхачі», «Копі з минулого», займався дубляжем. У 2024 році Феліпенко долучився до війська та служив у підрозділі «Ахіллес».
15 червня 2025 року Юрій загинув на фронті. Йому було 32 роки. Під час прощання у Театрі на Подолі актора проводжали там, де протягом років він виходив до глядачів уже зовсім в іншій ролі.
«Юра був без перебільшень моїм світом, душею, моїм світлом».
Катерина Мотрич, дружина Юрія Феліпенка
Сцена зберігає роль лише до наступної вистави, а записаний фільм або дубляж може зберігати голос людини десятиліттями.
Іван Кононенко та актори, чиї імена стали відомі пізніше
Іван Кононенко працював і в кіноіндустрії, і у спортивному середовищі. Він знімався у «Пекельній Хоругві, або Козацькому Різдві», «Слузі народу», «Кріпосній», «Перших ластівках», «Скаженому весіллі» та інших проєктах. Держкіно у грудні 2025 року повідомило, що Кононенко загинув на Курському напрямку, де тривалий час вважався зниклим безвісти.
Подібні випадки пояснюють, чому перелік українських акторів на фронті не можна скласти раз і назавжди. Інформація про зниклих безвісти може уточнюватися через місяці, а публічні біографії військових нерідко доповнюються вже після офіційного підтвердження загибелі.
Окремо серед полеглих є театральні актори, які мали меншу телевізійну впізнаваність, але десятиліттями працювали для свого міста й глядача. У 2025 році Україна втратила, зокрема, Олексія Самойленка та актора Дніпровського українського молодіжного театру Максима Ковтуна.
Як зберігається пам’ять про полеглих акторів
Пам’ять про митців, які загинули на війні, не обмежується меморіальними дописами у день загибелі. Для актора особливим архівом стають самі роботи: фільми, серіали, записи театральних постановок, дубляж, інтерв’ю, фотографії зі сцени.
Таку пам’ять можна умовно поділити на кілька рівнів:
- Державні та музейні реєстри фіксують біографічні дані, службу, дату й обставини загибелі.
- Театри та кінематографічні установи зберігають афіші, записи вистав, кадри зі знімальних майданчиків і професійні архіви.
- Родини, колеги та побратими додають особисті свідчення, без яких офіційна біографія залишається лише набором дат.
- Фільми й вистави повертають людину в культурний контекст, де вона існує не тільки як військова втрата.
У меморіальній культурі важливо не зводити біографію до останнього дня. Саме тому поруч із повідомленнями про загибель залишаються фільмографії, театральні ролі та записи вистав. На vv.com.ua цю тему продовжує добірка віршів про загиблого героя, де пам’ять розглядається вже через тексти й особисте переживання втрати.
«Збереження пам’яті про загиблих — це продовження їхньої справи».
Міністерство культури України
Пам’ять залишається в ролях і біографіях
Історії Паші Лі, Олексія Хільського, Василя Кухарського, Євгена Світличного, Якова Ткаченка, Максима Неліпи, Юрія Феліпенка та інших акторів не складаються в один типовий сценарій. Хтось став військовим у перші дні вторгнення, хтось повернувся до служби після поранення, хтось допомагав цивільним у місті, яке захоплювали російські війська.
Спільним залишається інше: до війни ці люди вже мали професії, ролі, плани й аудиторію, а після загибелі їхня творча робота стала частиною документальної пам’яті про покоління української культури, яке переживає війну не лише як тему мистецтва, а як власну біографію