Українці мають від держави більше підтримки, але витрати на життя теж зростають
Зарплати вчителям підвищують, студентам збільшують стипендії, а Україна отримує нові репараційні кошти. Водночас для наших співвітчизників залишається чимало фінансових викликів: житло в найбільших містах продовжує дорожчати, а власна квартира для багатьох залишається довгостроковою метою.
ВЧИТЕЛЯМ ВИЩІ ЗАРПЛАТИ, А СТУДЕНТАМ – СТИПЕНДІЇ
До початку нового навчального року залишаються лічені тижні, і цьогоріч підготовка системи освіти полягає не лише в облаштуванні укриттів. Не менш важливо, з яким ресурсом школи та університети входитимуть у цей період і як держава зможе підтримати тих, хто навчає та навчається.
Головною фінансовою новиною тижня стало підвищення зарплат педагогам. Із 1 вересня заробітна плата вчителів зросте ще на 20%. За даними Міністерства освіти та науки, це другий етап підвищення рівня оплати праці. Загалом на освітню субвенцію для закладів загальної середньої освіти передбачено 57,4 мільярда гривень, якими зокрема забезпечують фінансування 465 тисяч ставок педагогічних працівників.
Відчують зміни і студенти, адже їхні стипендії у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти зростуть удвічі. Паралельно держава продовжить програму грантів на навчання.
Утім фінансування цього напряму – лише одна частина підготовки. Українські школи й садочки знову мають зустріти новий навчальний рік в умовах війни, а отже, питання безпеки залишається вкрай важливим. Зокрема укриттями наразі забезпечено 11 375 шкіл, що дає змогу охопити близько 80% дітей. Ще для 500 закладів освіти передбачено 1,2 мільярда гривень на посилення енергостійкості.
Однак наявність не означає якість, тож питання відповідності освітнього середовища вимогам безпеки не варто нівелювати. У першому півріччі 2026-го Держпродспоживслужба провела 7 437 заходів державного контролю і виявила порушення медико-санітарних вимог у 4 141 закладі освіти. Тобто порушення зафіксували у 56% перевірених установ.
Найчастіше фахівці звертали увагу на санітарний стан приміщень, безпечність перебування дітей, зокрема в укриттях, а також дотримання гігієнічних вимог. За результатами перевірок закладам надали 3 967 пропозицій щодо усунення недоліків.
Попри все, підготовка до нового навчального року триває, тож час для усунення бодай частини недоліків ще є. А разом із новими укриттями, посиленням енергостійкості та фінансовою підтримкою це дає підстави сподіватися, що 1 вересня українські діти зможуть повернутися до навчання у безпечніших умовах.
Фото: Magnific
€1,4 МЛРД ВІД ЗАМОРОЖЕНИХ РОСІЙСЬКИХ АКТИВІВ ДЛЯ УКРАЇНИ
Європейський Союз передасть Україні ще 1,4 мільярда євро отриманих від доходів за замороженими російськими активами. Простіше кажучи, самі активи залишаються заблокованими, а Україна отримує прибуток, який вони генерують. Це вже четвертий такий трансфер. Він охопить доходи, накопичені у другій половині 2025 року. Загалом із моменту замороження російських активів ЄС отримав близько 8 мільярдів євро.
Більшу частину нового траншу, а саме 95%, використають для підтримки нашої країни через Механізм кредитної співпраці з Україною (ULCM), а 5% – через Європейський фонд миру (EPF). ULCM надає безповоротну підтримку, щоб допомогти Україні сплатити кредит макрофінансової допомоги від ЄС, вплачений упродовж 2025 року, а також позики від двосторонніх кредиторів Групи Семи в межах ініціативи «Механізм додаткових кредитів для збільшення надходжень до бюджету України» (ERA). Загальний обсяг кредитної підтримки за цим механізмом – 45 млрд євро. Водночас EPF допомагає Україні задовольняти її нагальні військові та оборонні потреби.
Для країни це важливо насамперед як додатковий ресурс для підтримки державних фінансів. Європейська комісія прямо зазначає, що кошти мають допомагати підтримувати українську державу, зберігати основні публічні послуги та забезпечувати оборонні потреби.
«Ці 1,4 мільярда євро будуть спрямовані туди, де вони найбільше потрібні: на підтримку Української держави, збереження основних державних послуг та підтримку хоробрих Збройних Сил України. Наша відданість перемозі та свободі України є непохитною», – наголосила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Країни ЄС використовують прибутки від заморожених активів російського Центробанку для фінансування допомоги Україні. Ці активи генерують у європейських депозитаріях, зокрема Euroclear. Заморожені активи Банку Росії в ЄС і країнах G7 оцінюють у близько 210 мільярдів євро. Україна отримує саме доходи, які генерують ці кошти.
Фактично механізм поступово стає окремим джерелом підтримки нашої країни, коли російські активи залишаються замороженими, але прибуток від них уже допомагає фінансувати українську державу та її потреби. Для бюджету, який під час війни працює під постійним тиском, кожен такий ресурс має значення.
Фото: freepik
СКІЛЬКИ ЧАСУ ДОВЕДЕТЬСЯ ЗБИРАТИ НА КВАРТИРУ В УКРАЇНІ?
Для тих українців, котрим не пощастило отримати у спадок житло, актуальним залишається питання: скільки власного доходу доведеться віддавати за дах над головою. Ринок житла залишається динамічним, але доступність квартир помітно відрізняється залежно від міста. Десь основний удар припадає на оренду, а десь навіть купівля квартири за пільговою іпотекою залишається складною.
Згідно з даними звіту фахівців з нерухомості за ІІ квартал, найдорожче орендувати однокімнатну квартиру зараз в Ужгороді – близько 22,5 тисячі гривень на місяць. У Львові медіанна ціна – приблизно 21 тисяча, а в Києві та Івано-Франківську – по 18 тисяч. При цьому оренда продовжує дорожчати майже по всій країні.
Особливо показово, що найбільші темпи зростання зафіксували не там, де житло найдорожче. У Харкові ціна оренди однокімнатної квартири за рік зросла приблизно на 75%, у Запоріжжі – на 60%, у Кропивницькому – на 36%. Однак у грошах ці міста все ще суттєво поступаються центрам західних областей, адже у Харкові медіанна вартість оренди однокімнатної квартири – становить приблизно 7 тисяч гривень, а в Запоріжжі – близько 8 тисяч.
Якщо ж подивитися не лише на ціну, а й на співвідношення вартості оренди і розміру заробітної плати, картина стає більш промовистою. Оренда двокімнатної квартири в Ужгороді коштує в середньому близько 33,8 тисяч гривень на місяць, що за підрахунками становить десь 114% середньої місцевої зарплати. У Львові та Києві оренда двокімнатної квартири забирає близько 80% середнього доходу. Тобто для одного працівника із середньою платнею таке житло фактично стає фінансово недоступним без другого доходу в родині або джерел додаткових коштів.
Схожа ситуація і з купівлею. Найдорожчі однокімнатні квартири на вторинному ринку у Львові – близько 72 тисяч доларів. У Києві медіанна ціна становить близько 69,9 тисячі доларів, а в Ужгороді – 67,5 тисяч. Якщо ж йдеться про більші квартири, лідером є столиця, де двокімнатна коштує близько 106 тисяч доларів, а трикімнатна – в середньому 155 тисяч.
Не складно підрахувати, що у Львові та Ужгороді для придбання однокімнатної квартири за середню зарплату потрібно близько 8,6 року, але за умови, що людина не витрачає на життя жодної гривні та відкладає увесь цей дохід. У Києві цей показник становить близько 7,5 років, а в Івано-Франківську – близько 5,9 року.
Ще один показник доступності – державна програма «єОселя». За допомогою неї можна придбати житло за пільговою іпотекою, однак покупцю спочатку потрібно знайти гроші на перший внесок, а потім щомісяця сплачувати кредит.
За даними аналітиків, медіанна ціна найдоступнішої готової однокімнатної квартири, яка відповідає умовам програми, становить близько 2,4 мільйона гривень в Ужгороді, 2,5 мільйонів – у Києві та 3,1 мільйона – у Львові. Утім найдешевша квартира не обов’язково означає найдоступнішу іпотеку. Наприклад, у Києві для першого внеску за таке житло потрібно приблизно 383 тисячі гривень. Це еквівалент повної середньої зарплати киянина приблизно за 11 місяців (а з урахуванням оподаткування зарплатні – то й більше). У Львові перший внесок – приблизно 838 тисяч гривень, тобто понад два роки середнього доходу, якщо відкладати всю зарплату.
Не менш показовим є щомісячний платіж. За розрахунками фахівців, умовна виплата за «єОселею» становить близько 34% середньої зарплати в Києві. В Ужгороді це вже приблизно 75%, а у Львові – близько 83%. Тобто саме за співвідношенням щомісячного платежу до середньої зарплати у Києві буде менше фінансове навантаження на позичальника. Житло там дорожче, однак і середні доходи відносно вищі. У Львові ж висока вартість квартир сильніше тисне на сімейний бюджет.
При цьому ринок новобудов продовжує розвиватися. За актуальними даними, середня мінімальна ціна квадратного метра у липні становила приблизно 67,5 тисяч гривень у Львові, 58,9 тисяч – у Києві, 52 тисячі – в Одесі та 43,3 тисячі гривень – в Івано-Франківську.
У результаті «житлове питання» дедалі більше стає питанням не просто ціни, а доступності, зокрема з урахуванням того, скільки заробляє людина, скільки коштує квартира саме в її місті та яку частину сімейного бюджету доведеться віддати за право називати це житло власним.
Підготувала Галина Тибінь