Синтаксичний розбір часто здається складним через велику кількість пунктів, які потрібно назвати в правильній послідовності. Насправді зробити синтаксичний розбір речення простіше, якщо не намагатися визначити все одночасно, а рухатися від загального до конкретного, повідомляє vv.com.ua.
Головне правило: спочатку встановіть будову речення, потім знайдіть граматичну основу і лише після цього визначайте другорядні члени.
Що таке синтаксичний розбір і навіщо він потрібен
Синтаксичний розбір показує, як побудоване речення, які слова або сполучення виконують певні синтаксичні функції та як вони пов’язані між собою. У шкільній практиці аналіз може стосуватися простого речення, складного речення або окремих його конструкцій.
Програми з української мови передбачають уміння визначати граматичну основу, розрізняти види речень, знаходити другорядні члени та виконувати синтаксичний розбір простого речення.
«Синтаксичний розбір речення» у шкільній програмі пов’язаний не лише з пошуком підмета й присудка, а й з визначенням будови речення, його типу та другорядних членів.
<cite>Міністерство освіти і науки України</cite>
Розбір потрібен не для механічного переписування визначень. Він допомагає побачити логіку речення: що є основою повідомлення, що пояснює цю основу, а що пов’язує частини складної конструкції.
Як зробити синтаксичний розбір речення поетапно
Найзручніше користуватися сталою послідовністю. Вона зменшує кількість помилок і не дає пропустити важливий пункт. Читайте також про Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова або Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації.
Правовий статус таких закладів визначає постанова Кабінету Міністрів України №672 від 30 червня 2021 року. Вона регулює діяльність військових, військово-морських, військово-спортивних ліцеїв і ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою.
Крок 1. Прочитайте речення повністю
Не починайте з першого слова. Спочатку прочитайте речення від початку до кінця та визначте його загальний зміст.
Поставте собі три запитання:
- про що повідомляється;
- скільки граматичних основ можна знайти;
- яка інтонація речення.
Якщо відразу кинутися підкреслювати слова, легко переплутати другорядний член речення з частиною граматичної основи.
Наприклад:
Тихий вечір огорнув місто.
У реченні повідомляється про дію: вечір огорнув. Отже, спочатку потрібно шукати слова, між якими існує предикативний зв’язок.
Крок 2. Визначте мету висловлювання
За метою висловлювання речення бувають:
| Вид речення | Що виражає | Приклад |
|---|---|---|
| Розповідне | повідомлення | Над містом сходить місяць. |
| Питальне | запитання | Коли сходить місяць? |
| Спонукальне | прохання, наказ, пораду, заклик | Подивіться на небо. |
Не плутайте мету висловлювання з емоційним забарвленням. Наприклад, речення «Яка чудова ніч!» є розповідним за метою висловлювання, але окличним за інтонацією.
Крок 3. Визначте, чи є речення окличним
Окличність не замінює попередню характеристику, а доповнює її.
Порівняйте:
«Яка гарна весна.»
«Яка гарна весна!»
В обох випадках речення може бути розповідним за метою висловлювання. Проте другий варіант є окличним через відповідну інтонацію та розділовий знак.
У шкільному розборі доречно вказати: розповідне, неокличне або розповідне, окличне.
Крок 4. Знайдіть граматичну основу
Це центральний етап, без якого повний синтаксичний аналіз речення фактично неможливий.
Граматична основа складається з головних членів речення. У двоскладному реченні це підмет і присудок:
Діти читають.
Підмет відповідає на питання хто? що?, а присудок повідомляє, що робить предмет, який він є або яким стає.
Але не кожне речення має і підмет, і присудок.
Наприклад:
Сутеніє.
Це односкладне речення з одним головним членом.
Тому після пошуку граматичної основи потрібно встановити, чи речення двоскладне, чи односкладне.
Крок 5. Визначте, просте речення чи складне
Орієнтуйтеся не на кількість слів, а на кількість граматичних основ.
| Ознака | Просте речення | Складне речення |
|---|---|---|
| Граматичні основи | Одна | Дві або більше |
| Будова | Одна предикативна частина | Кілька предикативних частин |
| Приклад | Сонце зайшло. | Сонце зайшло, і місто затихло. |
Наприклад, у реченні «Надворі стемніло, і засвітилися ліхтарі» дві граматичні основи: «стемніло» та «ліхтарі засвітилися».
Саме тому це складне речення, навіть якщо воно коротке.
«Синтаксичний розбір речення» починається з визначення його структури: кількість граматичних основ дає змогу відрізнити просту конструкцію від складної.
Крок 6. З’ясуйте, поширене речення чи непоширене
Якщо крім головних членів у реченні є другорядні члени, воно поширене.
Порівняйте:
Дощ припинився.
Ранковий дощ нарешті припинився.
Перше речення може бути непоширеним, якщо в ньому немає другорядних членів. У другому є означення «ранковий» та обставинний компонент «нарешті», тому конструкція поширена.
Тут важливо не плутати поширеність із довжиною. Коротке речення може бути поширеним, а довше іноді має лише головні члени та слова, які не є членами речення.
Крок 7. Перевірте, чи речення ускладнене
Ускладнення можуть створювати однорідні члени, звертання, вставні слова, відокремлені конструкції та інші компоненти, залежно від рівня шкільного курсу.
Наприклад:
На подвір’ї росли яблуні, груші та сливи.
Тут є однорідні члени речення: «яблуні, груші та сливи».
Інший приклад:
Маріє, зачини вікно.
Слово «Маріє» є звертанням і не входить до граматичної основи.
Крок 8. Визначте другорядні члени
Після граматичної основи знайдіть слова, які залежать від головних або інших членів речення.
Основні другорядні члени:
- означення відповідає переважно на питання який? чий? котрий?;
- додаток відповідає на питання непрямих відмінків;
- обставина характеризує дію або ознаку та відповідає, зокрема, на питання де? коли? як? чому? навіщо?.
Речення «Вранці школярі уважно слухали нову лекцію» можна розібрати так: «вранці» є обставиною часу, «школярі» підметом, «слухали» присудком, «уважно» обставиною способу дії, «нову» означенням, «лекцію» додатком.
Крок 9. Підкресліть члени речення
У шкільному записі традиційно використовують різні умовні лінії.
| Член речення | Як підкреслюють |
|---|---|
| Підмет | Однією рискою |
| Присудок | Двома рисками |
| Означення | Хвилястою лінією |
| Додаток | Пунктиром |
| Обставина | Штрихпунктирною лінією |
Перед підкресленням краще ще раз перевірити зв’язки між словами. Особливо це важливо у словосполученнях, де прикметник іменника легко сплутати з частиною складеного присудка.
Крок 10. Складіть схему, якщо це складне речення
Для складного речення потрібно показати його частини та зв’язок між ними.
Наприклад:
Сонце сховалося за хмарами, і над містом почався дощ.
Граматичні основи:
- сонце сховалося;
- дощ почався.
Схематично:
[ ], і [ ].
Якщо між частинами є підрядний зв’язок, схема буде іншою. Наприклад: [ ], (коли …).
Для складного речення важливо не просто назвати кількість частин, а визначити, як саме вони поєднані.
Повний приклад синтаксичного розбору
Візьмемо речення:
Коли над містом зійшов місяць, вулиці швидко спорожніли.
Спочатку знайдемо граматичні основи:
- «місяць зійшов»;
- «вулиці спорожніли».
Отже, перед нами складне речення з двома предикативними частинами.
Перша частина залежить від другої та відповідає на питання коли? Вона приєднується сполучником «коли», тому маємо складнопідрядне речення з підрядною частиною часу.
Далі можна розібрати кожну частину окремо.
У першій частині «місяць» є підметом, «зійшов» присудком. «Над містом» є обставинним компонентом із просторовим значенням.
У головній частині «вулиці» є підметом, «спорожніли» присудком, «швидко» обставиною способу дії.
Якщо розбір потрібно оформити в зошиті, не намагайтеся записати весь аналіз одним суцільним абзацом: кожен пункт краще подавати окремо.
Чим відрізняється розбір простого і складного речення
Основна різниця полягає в кількості граматичних основ та подальшому алгоритмі.
Для простого речення зазвичай достатньо визначити загальну характеристику, граматичну основу, поширеність, повноту, ускладнення та другорядні члени відповідно до вимог конкретного завдання.
Для складного додається характеристика його частин і зв’язку між ними.
| Етап | Просте | Складне |
|---|---|---|
| Мета висловлювання | Так | Так |
| Окличність | Так | Так |
| Граматична основа | Одна | Дві або більше |
| Тип за будовою | Просте | Складне |
| Другорядні члени | Визначаються | Визначаються в частинах |
| Схема | Зазвичай не потрібна | Зазвичай потрібна |
| Зв’язок частин | Немає | Визначається |
У старших класах синтаксичний аналіз може бути детальнішим: потрібно розрізняти складносурядні, складнопідрядні та безсполучникові конструкції, а також визначати смислові відношення між частинами.
Типові помилки під час розбору
Найчастіше помилки виникають не через незнання всіх правил, а через неправильну послідовність дій.
Плутання підмета з додатком
У реченні «Учня запросили до кабінету» слово «учня» не є підметом лише тому, що називає особу. Потрібно визначити синтаксичну функцію слова в конкретній конструкції.
Пошук підмета в односкладному реченні
У реченні «Темніє» не потрібно вигадувати підмет. Граматична структура може передбачати лише один головний член.
Орієнтація тільки на розділовий знак
Кома не завжди означає межу між частинами складного речення. Вона може розділяти однорідні члени, відокремлені конструкції або інші компоненти.
Ігнорування службових слів
Сполучники та сполучні слова можуть мати принципове значення для характеристики складного речення. Їх потрібно враховувати під час визначення синтаксичного зв’язку.
Надмірне скорочення характеристики
Запис «розповідне, просте» не є повним синтаксичним розбором, якщо завдання вимагає визначити граматичну основу, поширеність, ускладнення та члени речення.
«Складність синтаксичного розбору зменшується, коли учень дотримується послідовності: загальна характеристика → граматична основа → будова → другорядні члени».
Як швидко перевірити готовий розбір
Перед здачею роботи корисно пройти короткий контрольний список.
- Перевірте, чи правильно визначено мету висловлювання.
- Встановіть, чи є речення окличним.
- Порахуйте граматичні основи.
- Перевірте, чи правильно визначено просте або складне речення.
- Знайдіть другорядні члени.
- Перевірте розділові знаки.
- Для складної конструкції звірте схему з реальною будовою речення.
- Переконайтеся, що жодне слово не отримало синтаксичну характеристику лише «на око».
Є ще один практичний прийом. Поставте питання від головного слова до залежного: «читали що?», «повернулися коли?», «будинок який?». Такий спосіб допомагає швидко відрізнити додаток, обставину й означення.
Коли розбір потрібно виконувати особливо уважно
Складні випадки виникають у реченнях із кількома можливими центрами, однорідними членами, складеними присудками, звертаннями та відокремленими конструкціями.
Наприклад, у реченні «Бажання перемогти допомогло спортсмену» не можна автоматично вважати «перемогти» окремим присудком. Тут потрібно розглядати словосполучення в межах усієї конструкції.
У реченні «Учитель попросив учнів уважно прочитати текст» також важливо не розділяти слова механічно. Синтаксична функція визначається зв’язком і значенням конструкції, а не лише частиною мови.
Для перевірки значення незнайомого слова або сумнівної форми корисним додатковим ресурсом є академічний «Словник української мови» Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.
Коротка шпаргалка для зошита
Якщо часу мало, алгоритм можна звести до такої послідовності:
1. Прочитайте речення.
2. Визначте мету висловлювання.
3. Встановіть, окличне воно чи неокличне.
4. Знайдіть граматичну основу.
5. Визначте кількість граматичних основ.
6. Назвіть просте або складне речення.
7. Для простого речення визначте двоскладність або односкладність.
8. Знайдіть другорядні члени.
9. Перевірте, чи є однорідні члени, звертання, вставні або відокремлені конструкції.
10. Для складного речення визначте тип зв’язку та складіть схему.
Такий порядок зручно запам’ятати як рух від речення в цілому до окремого слова. Спочатку визначається будова, потім основа, після цього другорядні члени.
Підсумок
Щоб розібрати речення без пропусків, не потрібно заучувати десятки випадкових правил окремо. Достатньо послідовно визначити мету висловлювання, інтонацію, кількість граматичних основ, тип конструкції, головні й другорядні члени, а для складного речення ще й характер зв’язку між його частинами.
Синтаксичний розбір стає значно простішим, коли кожне наступне питання ставиться вже після відповіді на попереднє.
Для шкільної роботи найнадійніший алгоритм виглядає так: прочитати → знайти основу → визначити будову → охарактеризувати речення → встановити члени речення → перевірити схему та розділові знаки. Саме ця послідовність допомагає уникати більшості типових помилок.