Якщо в Україні не вдасться розв’язати проблеми з оподаткуванням лізингових платежів за користування повітряними суднами, після відкриття повітряного простору ми можемо залишитися без вітчизняних авіакомпаній.
Про це заявив заступник голови комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Нова податкова практика щодо лізингу повітряних суден» .
Він нагадав, що більшість авіакомпаній не купують літаки, а беруть їх у лізинг у закордонних власників, сплачучи гроші за право користуватися.
«Це звична міжнародна практика, без якої сучасна авіація фактично не може працювати. Протягом багатьох років українські компанії здійснювали такі платежі відповідно до усталеної практики і власного розуміння вітчизняного законодавства та міжнародних договорів. Однак із 2024 року контролюючі органи застосовують інші підходи: лізингові платежі за користування літаками розглядають як роялті і донараховують компаніям податки, штрафи та пеню за попередні періоди – у деяких випадках навіть за сім років», – розповів Крейденко.
Він пояснив, що роялті – це переважно плата за використання авторських прав, патентів, торговельних марок, технологій чи ноу-хау. В умовах же операційного лізингу авіакомпанії не отримують жодних прав на технології виробництва літаків, а лише користуються готовими транспортними засобами. Отже, й оподатковувати такі операції треба інакше.
«Найбільше тривожить, що податкові спори супроводжуються досудовими розслідуваннями щодо авіакомпаній та їхніх посадових осіб. Це – додатковий тиск на бізнес, що особливо небезпечно в умовах дії воєнного стану. Це не дозволяє галузі розвиватися», – продовжив заступник керівника транспортного комітету ВР.
Безумовно, держава, на його думку, повинна реагувати на випадки, коли компанії чи то приховують доходи, чи підробляють документи, чи використовують фіктивні договори.
«Але якщо операція була відкритою, задекларованою, платежі здійснювалися офіційно через банки, а суперечка виникла лише через різне тлумачення закону, спочатку її мають вирішувати податкові органи та суд. Податковий спір не повинен автоматично перетворюватися на кримінальне переслідування», – переконаний парламентарій.
Особливо небезпечно змінювати підхід «заднім числом». Бізнес має знати правила до початку будь-яких операцій. Вимога ж сплатити багатомільярдні суми штучно створеної податкової заборгованості стануть неабияким тягарем для авіабізнесу, який в умовах закриття внутрішнього повітряного простору працює з мінімальною рентабельністю.
«Після початку повномасштабної війни українські перевізники втратили внутрішній ринок, перенесли частину діяльності за кордон і тепер намагаються зберегти літаки, екіпажі, інженерів та міжнародні контракти. Якщо до наслідків війни додати багатомільйонні нарахування, кримінальний тиск, компанія може припинити роботу й остаточно перенести діяльність в інші держави. Тоді після відкриття повітряного простору ми просто можемо залишитися без українських авіаційних компаній», – вважає народний депутат.
Він запропонував провести консультації за участі представників Міністерств фінансів, Державної податкової служби, Бюро економічної безпеки, Міністерства розвитку громад та територій, профільних комітетів ВР. За підсумками обговорення Мінфін має оприлюднити єдине офіційне роз’яснення щодо оподаткування лізингових платежів за користування повітряними суднами.
Якщо це не допоможе, і на рівні роз’яснень та нормативних актів розв’язати проблему не вдасться, вочевидь, доведеться вносити зміни до Податкового кодексу, прогнозує Крейденко.
Як повідомлялося, у березні 2026 року Кабінет міністрів створив робочу групу із підготовки до відновлення функціонування аеропортів України. Вона координує дії всіх сторін, залучених до процесу відкриття повітряного простору. За відсутності авіасполучення її пріоритетами є збереження інфраструктури аеропортів та можливостей швидкого відновлення польотів, щойно це дозволить ситуація із безпекою.