Для багатьох киян імовірне підвищення тарифів на транспорт може стати непосильним: за місячний проїзний доведеться віддати ледь не мінімальну зарплату
Оприлюднення на початку тижня проєкту рішення про підвищення вартості проїзду у громадському транспорті столиці щонайменше на добу стало однією з найбільш обговорюваних тем у київському сегменті соцмереж, конкуруючи з повідомленнями про атаки БПЛА на Москву і сплату застави за Єрмака. Інфлюенсери, експерти та «звичайні» кияни навперебій кинулися обраховувати собівартість поїздок, шукати дані про ціни на проїзд та вартість проїзних в інших європейських столицях та порівнювати (не на користь київських) якість транспортних послуг. Швидко з’явилася й майже миттєво набрала необхідні для розгляду голоси петиція «Про зупинення підвищення тарифів на проїзд у комунальному транспорті Києва до завершення воєнного стану». Чи є шанси, що столичний міський голова та профільні комісії Київради погодяться відкласти непопулярну тарифну реформу?
«НЕСВОЄЧАСНІ» ПРОПОЗИЦІЇ, ЯКІ ДАВНО НАЗРІЛИ
Починаючи від 15 липня, у Києві хочуть оновити тарифи на користування комунальним громадським транспортом. Пропонується базова вартість разової поїздки в метро, автобусах, тролейбусах, трамваях та на фунікулері – 30 гривень. З можливістю «гуртових» знижок – залежно від кількості придбаних поїздок:
● 1–9 поїздок – 30 грн;
● 10–19 – 28,90;
● 20–29 – 27,80;
● 30–39 – 26,60;
● 40–49 – 25,50;
● 50 поїздок – 25 грн.
Буде також варіант придбання за 60 грн пересадкового квитка, який дозволятиме безлімітно пересідати між метро і наземним транспортом протягом 90 хв.
Вартість місячних проїзних:
● 46 поїздок – 1088 грн;
● 62 – 1463;
● 92 – 2156;
● 124 поїздки – 2888 грн.
Безлімітний місячний проїзний на метро, автобус, трамвай, тролейбус та фунікулер, згідно з пропозицією, коштуватиме 4 875 грн.
Для студентів та учнів збережуть пільгові умови. Студенти сплачуватимуть 50% вартості місячного проїзного, а школярі під час літніх канікул – 25% (у межах навчального року проїзд для них залишиться безплатним).
Для гостей міста хочуть передбачити спеціальні безлімітні проїзні:
● на 24 години – 375 грн;
● на 48 – 563 грн;
● на 72 години – 750 грн.
Поїздки, придбані на транспортну картку до 14 липня, будуть чинними лише до 14 вересня 2026 року.
Запровадити нові тарифи планують із 15 липня після завершення регуляторних процедур та консультацій з громадськістю. Люди можуть до 1 червня подавати пропозиції та зауваження до проєкту розпорядження через платформу forum.kyivcity.gov.ua.
І, судячи з бурхливих обговорень тарифних пропозицій у ЗМІ й соцмережах, пропозицій та зауважень буде чимало. Адже більшість киян, з одного боку, усвідомлюють, що влада міста колись таки мала б піти на зміну транспортних тарифів, які не переглядали з 2018 року, а з іншого, є сумніви у своєчасності цього рішення – аж занадто різкі зміни пропонуються в умовах війни. Водночас гарантій поліпшення роботи транспорту ніхто не дає.
ЗАРПЛАТИ, АМОРТИЗАЦІЯ, ПОТОЧНІ ВИТРАТИ: РАХУЄМО СОБІВАРТІСТЬ ПОЇЗДОК
У Департаменті економіки та інвестицій КМДА пояснили необхідність оновлення тарифів потребою наблизити їх до економічно обґрунтованого рівня та зростанням витрат транспортних підприємств на електроенергію, пальне, оплату праці, утримання інфраструктури. Варто брати до уваги і скорочення пасажиропотоку та збереження високого відсотка пільговиків.
Водночас нинішня вартість проїзду в Києві (базові 8 грн за 1 поїздку) залишається однією з найнижчих серед великих міст України.
Споживачам дають зрозуміти, що підвищення вартості проїзду до 30 грн – рішення відносно помірковане, адже економічно обґрунтований тариф насправді набагато вищий.
За підрахунками транспортних підприємств, у 2026 році ця сума становить 64,60 грн за поїздку в метро та 44,14 грн – у наземному комунальному транспорті.
«Підвищення тарифу – вимушений крок. Проте він залишатиметься дотаційним. Ми враховуємо навантаження у період воєнного часу, але вимушені підняти його, беручи до уваги також усі соціальні верстви населення. Кожен другий пасажир у Києві – це пільговик, котрий користується транспортом безоплатно. Утім, компенсації за пільговиків столиця не отримує», – пояснив міський голова Віталій Кличко в коментарі Суспільному.
Віталій Кличко. Фото: Київрада
За умов, що склалися, розрахунки, які оприлюднили столичні транспортники, абсолютно обґрунтовані, – вважає директор Аналітичного центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
«Ще в розпал ковіду, коли різко скоротилися обсяги перевезень, собівартість однієї поїздки у столичному метрополітені сягнула 23–25 гривень. Уже тоді це утричі перевищувало чинний тариф. Зрозуміло, що за кілька років, які минули відтоді, витрати транспортних підприємств лише зростали – інфляція, вартість пального та запчастин, підвищення заробітних плат та багато інших складників. Витрати – шалені, пасажиропотік скоротився, а тариф не змінився ні на копійку», – констатував експерт.
Олександр Сергієнко
Однак різке підвищення, за його оцінюваннями, справді може боляче вдарити по гаманцях деяких киян. Утім, під час перевезення більшості малозабезпечених категорій, як і раніше, діятимуть пільги. Водночас, як нагадав Сергієнко, порівняно з 2018 роком, відколи діє чинний тариф, розміри пенсій та зарплат в Україні все ж помітно (хоча й не так, як би нам хотілося) зросли. Скажімо, середня заробітна плата у 2018-му становила 7 105 грн (приблизно $261). Цьогоріч у березні цей показник підвищився до 30 356 грн ($693). У столиці ж навіть більше – за даними minfin.com.ua, у січні кияни в середньому отримували майже 44 тис. грн.
За таких умов міська влада вже не може дотувати вартість поїздок і для тих, для кого 60 грн (дорога туди й назад) – значна витрата, і для тих, чиї доходи в багато разів перевищують середню по країні та місту зарплатню.
«Будь-яка місцева влада природно не зацікавлена у зростанні тарифів, адже такий крок для неї – це електоральні втрати. Тому міські голови та місцеві ради йдуть на підвищення тарифів лише у скрутні часи – тоді, коли без цього вже справді не обійтися», – пояснює директор Інституту міста.
А ось експерт з громадського транспорту Дмитро Беспалов вважає, що в умовах війни та нерівномірності доходів різних категорій киян підвищення мало б бути більш поміркованим – у межах 20–25 грн за одну поїздку.
Дмитро Беспалов / Фото: The-Village.com
«У Києві прогнозується один з найвищих чи й узагалі найвищий тариф в Україні. Це не надто дивує, але це, щиро кажучи, засмучує, оскільки одна з основних властивостей громадського транспорту – доступність. А запропонований тариф, боюся, стане великим ударом по доступності громадського транспорту», – прокоментував Беспалов.
До того ж деякі експерти та представники громадськості вважають розрахунки собівартості проїзду не зовсім коректними. Передовсім з огляду на врахування так званого амортизаційного складника – закладання в тариф частини вартості транспортних засобів та обладнання, які зношуються під час експлуатації. Ці кошти використовують на підтримання їх у робочому стані, модернізацію та оновлення. І майже 40% розрахункової собівартості перевезення одного пасажира в київському метрополітені – це саме амортизаційний складник, від якого, як наголошують у Київському метрополітені, «залежать, зокрема, безпека руху поїздів та безперебійне живлення».
Проте не всі вважають такий підхід виправданим: кияни, мовляв, уже заплатили за амортизацію податками, коли станції й тунелі підземки будували…
Ірина Федорів
«У нас є тунелі, станції метро, усе це будували за кошти громади. І якщо залишати в тарифі амортизацію, то киян, по суті, змушуватимуть платити за все це вдруге, але вже як пасажирів», – упевнена голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів. Вона нагадує, що за чотири роки повномасштабного вторгнення Київський метрополітен отримав майже 8 млрд грн компенсації з державного бюджету. А такі компенсації під час обґрунтування тарифів до уваги зазвичай не беруть.
ВАРТІСТЬ ПРОЇЗДУ В КИЄВІ ТА ЄВРОПІ: УСЕ ПІЗНАЄТЬСЯ В ПОРІВНЯННІ
Експерти нагадують, що в європейських столицях собівартість перевезень також дуже висока. Водночас подекуди частину витрат перевізників компенсують за кошти муніципальної казни. А головне – у Європі стимулюють місцевих жителів купувати проїзні на тривалі терміни: на місяць, квартал чи навіть на рік.
Наприклад, у соцмережах часто наводять дані про вартість проїзду у столиці сусідньої Польщі, Варшаві. Отже, 20-хвилинний квиток там коштує 3,40 зл. (41,07 грн за поточним курсом), 75-хвилинний (діє в межах 1-ї або 2-ї зони, тобто, не лише у Варшаві, а й у інших містах та селах столичної агломерації) – 4,40 зл. (53,15 грн), 90-хвилинний (діє в 1-й та 2-й зонах) – 7 зл. (84,56 грн).
Так, це справді дорожче, аніж запропонований тариф для Києва. Але, по-перше, пасажири в польській столиці мають змогу за ці кошти не лише проїхатися Варшавою, а й дістатися передмістя. Киянам же за подорож до умовних Софіївської Борщагівки чи Вишневого доведеться платити додатково – уже тепер від 60 грн (що буде після підвищення міських тарифів, спрогнозувати складно).
По-друге, у Варшаві людина може легко розрахувати найвигідніший для себе варіант поїздки, бо знає, що гарантовано дістанеться до потрібного місця упродовж 75 чи 90 хв (варіанти дії квитків без обмежень на пересадки). У Києві ж придбання за 60 грн квитка, який дозволятиме кілька разів пересідати між метро та наземним транспортом протягом 90 хв, навіть не гарантує, що ви встигнете за цей час дістатися до метрополітену (скажімо, через Північний міст) чи здійснити не одну, а принаймні дві пересадки, щоб придбання такого квитка себе виправдало.
Активніше використання квитків з обмеженим терміном дії потребує чіткого дотримання транспортниками графіків руху. А ми не раз переконувалися, що на багатьох столичних маршрутах досягти цього не можуть навіть у вихідні, коли трафік на вулицях міста відносно невеликий. Навіть за графіком на деякі рейси на маршрутах із незначним пасажиропотоком треба чекати більше ніж годину.
Тобто ви можете валідувати такий квиток у тролейбусі. За 20 хв доїхати до метро. Витратити ще 10 чи й більше хвилин, щоб дістатися від зупинки до платформи. Далі проїхати 30 хв до найближчої до дому станції метро, піднятися на поверхню і… не дочекатися автобуса, який має довезти вас до кінцевої точки маршруту, бо він їздить раз на 40 хв або застряг у заторах через «умовність» смуг для громадського транспорту, де в наших реаліях такий транспорт не має жодних переваг.
Окрім того, є проблема невиконання частини запланованих рейсів, особливо у вечірні години. Наприклад, за спостереженнями жителів Оболоні, із шести вечірніх рейсів (після 18-ї години) автобуса №50 з вулиці Північної принаймні два, зазвичай, не виконуються. Особливо це стало помітно в березні-квітні, після подорожчання пального.
«Вочевидь, ідеться про заощадження пального – чи то в інтересах транспортного підприємства, чи самих водіїв», – коментує киянин Андрій.
І нарешті ще один важливий чинник, пов’язаний із війною. Мова про неможливість дістатися до метро з правого берега Дніпра на лівий чи навпаки під час повітряних тривог – нехай у тебе в кишені й будуть одночасно проїзний, безпересадковий квиток, транспортна карта з багатьма поїздками та ще й Картка киянина…
Окрема тема – комфортність поїздок у європейському та київському транспортах. Тими ж кондиціонерами, приміром, у нас оснащені навіть далеко не всі трамваї, не кажучи вже про тролейбуси й автобуси.
Ще більше питань до запропонованої вартості проїзних, вигідність яких потенційно мала б підвищувати інтерес до використання громадського транспорту.
У тій же Варшаві (за вищої вартості разових поїздок) добовий квиток (на 24 год) коштує 15 зл., тобто 181,20 грн (1 зона) або 26 зл., 314,08 грн (для 1 та 2 зон). У Києві ж (лише в межах міста і з відсутністю можливості їздити під час комендантської години) – 375 грн.
Ще разючіша різниця у вартості місячних квитків. У Варшаві – 110 зл., 1328,80 грн (на 1 зону) або 180 зл., 2174,40 грн (на 1 та 2 зони). У Києві ж такий документ коштуватиме 4875 грн.
Тобто для того щоб придбання місячного абонемента було вигідним, жителеві Варшави достатньо здійснити 32 поїздки у межах міста або 41 – по місту та передмістю. Для киянина ж цей показник – 163 поїздки, у середньому більше ніж п’ять на день.
До того ж поки що ми залишали за дужками ще один (чи не найголовніший) аргумент противників такого істотного підвищення вартості проїзду. Мінімальна зарплатня у Варшаві – 3605 зл. (понад 43,5 тис. грн) «на руки». У нас (8647 грн мінус податки) – приблизно 6660 грн. Після придбання проїзного в поляка залишаться більш як 42 тис. грн (в еквіваленті) на інші витрати, у киянина – 1785 грн…
Експерти сподіваються, що бодай у частині стимулів для тривалого користування громадським транспортом влада під час громадського обговорення піде назустріч киянам.
«Тут якісь варіанти справді можливі. Переважно знижки під час придбання проїзних пов’язані з тим, що підприємство-перевізник отримує від людей кошти авансом. Тому може завчасно планувати якісь витрати, зокрема й капіталовкладення. У Києві порахували, що вартість куплених наперед поїздок має стартувати від 23,3 грн. Можливо, під час обговорення проєкту рішення й з’являться пропозиції про додатковий дисконт. Про все це можна дискутувати», – каже Олександр Сергієнко.
ГРОМАДСЬКІСТЬ СКАЗАЛА СВОЄ РІШУЧЕ «ПРОТИ»
Тобто загалом маємо багато питань, які треба обговорити й узгодити, перш ніж ухвалювати остаточне рішення про підвищення вартості проїзду. Одне з них – майбутній розмір штрафів за безквитковий проїзд. Якщо їх збільшать у такій же пропорції (із нинішніх 160 до 600 чи навіть 600+ грн), точно почастішають скандали й сутички з контролерами. До того ж виникає питання про справедливість такого покарання, якщо розглядати його в загальній системі санкцій за адміністративні правопорушення.
Судіть самі: штраф за перевищення швидкості на понад 20, але менш як на 50 км/год – 340 грн. Так, несплата за проїзд – це економічні збитки для перевізника та міського бюджету. Але ж, на відміну від автівки, яка мчить вулицею тієї ж столиці зі швидкістю 100–110 км/год, таке порушення нічим не загрожує безпеці водія чи інших пасажирів. Це буде навіть жорсткіше покарання, ніж за проїзд на заборонний сигнал світлофора (510 грн)…
Питань багато. Тож не дивно, що петиція на сайті Київради зі закликом зупинити підвищення тарифів на проїзд у комунальному транспорті столиці до завершення воєнного стану буквально за кілька годин набрала необхідну для розгляду кількість голосів.
Громадськість просить Київраду звернутися до КМДА з вимогою зупинити підвищення тарифів на проїзд у міському комунальному транспорті до завершення воєнного стану; не допустити запровадження тарифу 30 грн за разову поїздку, пересадкового квитка за 60 грн та місячного безлімітного проїзного за 4875 грн у період воєнного стану; зобов’язати КМДА оприлюднити повні економічні розрахунки запропонованого тарифу, зокрема собівартість перевезень, структуру витрат комунальних підприємств, прогноз доходів та вплив підвищення на мешканців Києва; розробити альтернативну модель фінансування громадського транспорту без різкого підвищення вартості проїзду для пасажирів з урахуванням можливостей столичного бюджету.
За законом, Київрада зобов’язана розглянути електронну петицію невідкладно, але не пізніше ніж за 10 робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду (після того, як вона набере необхідну кількість підписів). Тобто граничний термін розгляду «тарифної» петиції – вівторок, 2 червня. Ця дата практично збігається з оприлюдненим терміном завершення подання пропозицій від громадськості до проєкту рішення про підвищення тарифів на столичний комунальний транспорт.
Владислав Обух, Київ