На сьогодні в Україні максимально спрощена процедура отримання роботодавцями дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, тож частина ініційованих змін до чинного законодавства є недоцільними.
На цьому наголосили учасники публічного обговорення в Укрінформі законопроєкту №11405 «Про удосконалення порядку працевлаштування іноземців», проведеного в межах проєкту «Візія-2033».
«Одним зі шляхів розв’язання проблеми нестачі пропозиції робочої сили належної кваліфікації в Україні є цивілізоване та обґрунтоване залучення іноземних працівників. На жаль, чинне законодавство є негнучким та не приваблює на український ринок праці кваліфікованих працівників із-за кордону. Для вирішення цієї проблеми ми спільно з колегами розробили проєкт закону, яким пропонується удосконалити порядок працевлаштування іноземців в Україні», — сказав президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
Зокрема, документ пропонує запровадити єдиний дозвіл іноземцям на працевлаштування та перебування в Україні, збільшити з 90 до 180 днів термін, протягом яких іноземець має прибути в Україну і підписати трудовий контракт.
Також запропоновано не скасовувати іноземному працівникові дозволу на проживання, якщо він втратить роботу чи дозвіл на використання його праці буде анульований з вини роботодавця.
За словами ж заступника директора Державного центру зайнятості Валентини Рибалко, сьогодні в Україні і без того максимально спрощено процедуру отримання роботодавцями дозволу на застосування праці іноземців.
«Служба зайнятості, на яку покладено функцію надання роботодавцям дозволів, ще у жовтні 2022 року ініціювала зміни щодо спрощення цієї процедури. Якщо раніше потрібно було надати дуже широкий перелік документів — від медичних довідок до документів про освіту з апостилем, то сьогодні нам потрібно всього три документи: заява, копія паспорта працівника з перекладом і відповідним засвідченням та проєкт трудового контракту, затверджений роботодавцем. Також спрощена і сама процедура подання цих документів», — заявила Рибалко.
Також недоцільним у Службі зайнятості вважають і збільшення часу, аби іноземний фахівець мав можливість відвідати Україну для підписання контракту. На сьогодні, наголошують у відомстві, не існує обмежень щодо укладання договорів дистанційно.
«Можна електронним підписом завірити контракт дистанційно, і не потрібно для цього перетинати кордон з Україною. Також існуюча норма щодо 90 днів стосується подання роботодавцем документів, а в самому контракті також можна вказати період у 90 днів, протягом яких фахівець може стати до роботи», — зауважила представниця ДСЗ.
На її думку, запропоноване законопроєктом збільшення цього періоду до 180 днів лише сприятиме тому, що іноземці матимуть пів року, аби не укладати договір, а роботодавці — не сплачувати єдиний соціальний внесок.
Зі спікером погодився і народний депутат України Олег Дунда. Залучення на український ринок робочих рук із-за кордону він назвав «шансом останньої надії», коли вже випробувані всі інші засоби стимулювання та заохочення до праці українців.
«Під час війни практично не існує джерела робочих рук іззовні, потрібно розраховувати на власний ресурс. І тут постає питання мобілізації, у вирішенні якого необхідно шукати баланс та віддавати його, у тому числі, на розсуд керівників підприємств. А вже у повоєнний час питання браку робочої сили потрібно буде вирішувати за рахунок автоматизації процесів», — вважає він.
Нардепа підтримала голова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Наталія Землянська.
Вона зауважила, що частково вирішити питання дефіциту трудових ресурсів можна вже зараз — шляхом підвищення продуктивності праці наявних працівників, зокрема за рахунок інтенсифікації виробництва, запровадження енергоощадних технологій, удосконалення організації праці та управління.
Своєю чергою, головний спеціаліст відділу з питань трудової міграції департаменту зайнятості Міністерства економіки Тарас Сімак звернув увагу на те, що висококваліфікованим фахівцям із-за кордону Україна сьогодні через війну і зниження ділової активності не спроможна запропонувати гідний рівень заробітної плати. Через це в нас і скорочується застосування праці іноземців.
«Навіть наші висококваліфіковані працівники прагнуть виїхати за кордон для працевлаштування, оскільки рівень оплати праці не відповідає їхнім вимогам. Тому в мене є сумніви щодо високого напливу таких фахівців, особливо з країн ЄС. Тому нам в першу чергу треба думати над тим, як підвищувати соціальні стандарти та умови оплати праці», — підсумував Сімак.
Як повідомлялося, Національний банк України прогнозує зниження рівня безробіття у 2024 році до 14,2% проти 18,2% торік через швидке зростання попиту на працівників в умовах обмеженої пропозиції.