Поміж позитивів законопроєкту – підвищення мінімальної зарплатні, зарплат педагогів та медиків, негатив – непокрита потреба у $32,6 млрд
Витрати, передбачені зареєстрованим напередодні в парламенті урядовим законопроєктом «Про Державний бюджет України на 2027 рік», більш як учетверо перевищують щорічні видатки країни до повномасштабного вторгнення. При цьому видаткова частина буде ледь не на 900 мільярдів гривень більшою порівняно із плановими показниками 2026 року (загалом – 7 трлн 272 млрд грн). А ось доходи лише на 452 мільярди перевершуватимуть цьогорічні (5 трлн 648 млрд грн). Різницю в понад 1,6 трильйона гривень розраховують покрити за рахунок підтримки від міжнародних партнерів. Тому Президент і прем’єр-міністр просять Верховну Раду не лише ухвалити збалансований бюджет, а й невідкладно підтримати десятки законодавчих актів, які допоможуть забезпечити ритмічне надходження такої фінансової допомоги.
Пріоритет №1: ОБОРОННІ ПОТРЕБИ
66,8% усіх бюджетних видатків наступного року пропонують спрямувати на безпеку та оборону. Загальний ресурс – 4,89 трлн грн, майже на 12%, або на понад пів трильйона гривень, більше, ніж уже затверджено на 2026 рік (з урахуванням змін, які вносилися посеред бюджетного року).
«Проєкт бюджету-2027 сформовано в умовах, коли агресія РФ триває, і потреби сектору безпеки та оборони залишаються визначальними. Це беззаперечний пріоритет №1 для уряду. Всі можливі внутрішні ресурси держави насамперед спрямовуємо на здатність України ефективно протистояти агресорові», – прокоментував міністр фінансів Сергій Марченко.
В Мінфіні також розповіли про запропонований розподіл оборонних видатків за напрямами:
► 1 трлн 792 млрд гривень передбачено на оплату праці захисників з нарахуваннями (+337,5 млрд грн до цьогорічних показників);
► 2 трлн 298,5 млрд гривень – на озброєння та військову техніку (+1,4 млрд грн);
► 499,9 млрд гривень – на інші видатки (+127,7 млрд грн);
► 264,9 млрд гривень – резерв коштів (+51,3 млрд грн);
► 30 млрд гривень – державні гарантії на озброєння та військову техніку.
Пріоритет №2: СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Як наголосили в Мінсоцполітики, видатки загального фонду на соціальну сферу за напрямами, якими опікується відомство, зростають до 540,3 млрд гривень, на 72,6 млрд гривень більше, ніж у 2026 році. Це – за рахунок збільшення запланованих витрат на підтримку сімей із дітьми, людей з інвалідністю, ВПО, громадян із низькими доходами та на розвиток соціальних послуг.
Фінансування пенсій, пільг та субсидій при цьому буде забезпечено у повному обсязі, запевнили в міністерстві. Там деталізували, що трансферт до Пенсійного фонду становитиме 292,8 млрд грн, на 41,5 млрд більше, ніж у бюджеті-2026, 42,3 млрд грн піде на субсидії, ще 6,5 млрд – на соціальну підтримку окремих категорій (осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС, ветеранів війни, тих, хто потерпів унаслідок війни, та членів родин загиблих).
Загалом видатки Пенсійного фонду (з урахуванням згаданого трансферту і власних доходів) сягнуть 1 трлн 279 млрд гривень (+213 млрд гривень), витрати Фонду безробіття – 31,6 млрд гривень (+5,3 млрд грн), а Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю – 1 млрд гривень
«Один із безумовних пріоритетів бюджету – підтримка родини від народження дитини до початку навчання у школі. На ці програми передбачено понад 38 млрд гривень», – йдеться у повідомленні Мінсоцполітики.
На фінансування сімейних форм виховання спрямують 7,8 млрд гривень, 1,7 млрд грн держава витратить на оздоровлення дітей, ще 800 мільйонів – на житло для дитячих будинків сімейного типу.
Для інших категорій українців пропонуються такі виплати:
● державна допомога особам з інвалідністю з дитинства – 29,6 млрд грн; – фінансування забезпечення допоміжними засобами реабілітації та високофункціональними протезами – 11,5 млрд грн;
● підтримка дітей з інвалідністю та забезпечення їхньої соціальної інтеграції – 23,3 млрд гривень;
● розвиток соцпослуг – 2,7 млрд грн (1,8 млрд із них – на продовження роботи та розвиток мережі Центрів життєстійкості у громадах).
У проєкті бюджету зберегли фінансування щомісячної допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб, розширено житлові й соціальні програми. Загальний обсяг фінансування – 46,8 млрд грн. Додатково громади отримають 1,5 млрд гривень субвенції на формування житлових фондів у сільській місцевості для евакуйованих людей та ВПО.
«У бюджеті-2027 передбачено 31,9 млрд на підтримку людей з низькими доходами, зокрема 9,2 млрд буде спрямовано на Базову соціальну допомогу. Ще 200 млн – фінансування інформаційної політики єдності та сприяння поверненню українців з-за кордону», – підсумували в Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України.
Окремо пропонується збільшити приблизно на 3 млрд гривень асигнування на втілення ветеранської політики. Тож загальний ресурс для втілення галузевих програм сягне 20,5 млрд гривень.
Зокрема, 12,2 млрд із них підуть на підтримку ветеранів у поверненні до цивільного життя (+4,1 млрд грн проти 2026-го). У межах підтримки повернення ветеранів до цивільного життя передбачені програми із виплат, заходи з відновлення та реабілітації, психологічної допомоги, професійної адаптації, надання фахівців із супроводу, роботи державних ветеранських просторів та підтримки Українського ветеранського Фонду.
Варто згадати і про майже дворазове збільшення запланованого фінансування житлової політики. Загальний ресурс – 84,9 млрд гривень (+38,3 млрд грн до плану на 2026 рік зі змінами).
Напрями і програми:
● забезпечення житлом громадян за програмою «єОселя» – 45 млрд гривень (+27,9 млрд грн);
● компенсація на житло ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп – 6,9 млрд гривень (+1,2 млрд грн);
● житлові програми: «єВідновлення», компенсації, ваучери, субвенція – 24,4 млрд гривень (+8,9 млрд грн);
● компенсація за знищене житло за програмою «HOME» – 5,5 млрд гривень (+0,3 млрд грн);
● житло військовим – 2,4 млрд гривень;
● Фонд енергоефективності: співфінансування підвищення енергоефективності житла та фінансування відновлення зруйнованого житла – 0,7 млрд гривень.
Пріоритет №3: ПІДТРИМКА ЕКОНОМІКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
З огляду на нові виклики, з якими український бізнес стикнувся у другій половині цього року, у проєкті бюджету-2027 видатки на компенсацію заподіяних агресором збитків, відновлення та підтримання діяльності підприємств збільшили майже удвоє порівняно із 2026-им – до 96 млрд гривень.
Основні напрями фінансування:
► 29 млрд гривень – для Національної установи розвитку на втілення програми «Доступні кредити 5-7-9%» та на гарантії НУР (+11 млрд гривень порівняно із показниками цього року);
► 45 млрд гривень – забезпечення житлом громадян за програмою «єОселя» (+27,9 млрд гривень);
► 10,1 млрд гривень – у Фонд розвитку інновацій: на оборонні технології Brave1, нові зразки техніки та обладнання для потреб оборони, робототехніку та безпілотні технології, дослідження спеціальних інноваційних технологій (+2,7 млрд гривень);
► 9,4 млрд гривень – активні програми підтримки бізнесу (+4,1 млрд гривень).
«Для страхування бізнесу від воєнних ризиків та іншої фінансової підтримки передбачено ресурс у 58,7 млрд гривень. Одним із можливих джерел його формування є підвищення стандартної ставки на 1 відсотковий пункт – з 20% до 21%. Остаточне рішення щодо такого заходу потребуватиме законодавчого врегулювання», – додали в Міністерстві фінансів.
Окремо 8,3 млрд гривень планується спрямувати на захист підприємств паливного сектору від воєнних ризиків – за рахунок можливого підвищення акцизу на пальне.
Поміж галузевих пріоритетів – традиційно для останніх років АПК та енергетика. Зокрема, на підтримку енергетичного сектору спрямують майже 100 млрд гривень. Гроші надаватимуть для захисту та відновлення енергооб’єктів, на доплати енергетикам, підтримку вугільної галузі, проєкти з енергоефективності.
7,4 млрд гривень підуть на підтримку агровиробників. Це і фінансування безпосередніх виплат та компенсація кредитних відсотків, і гранти, і витрати на гуманітарне розмінування, на втілення програм меліорації та на релокацію сільгосптоваровиробників.
На публічні інвестиційні проєкти та програми у 2027 році пропонується витратити 116 млрд гривень (+3,9 млрд грн проти цього року). Із них 76,4 млрд гривень – залучені кошти міжнародних фінансових організацій та урядів інших країн. Основні напрями – транспорт, муніципальна інфраструктура та послуги, освіта, охорона здоров’я, енергетика, житло, соціальна сфера.
ІНШІ СУТТЄВІ ВИДАТКИ
Одна з видаткових бюджетних статей, прогнозовані витрати на які зменшилися порівняно із 2026 роком, та все ж залишаються доволі значними, – обслуговування держборгу. Україна витратить на це 474,1 млрд грн (-39,1 млрд грн проти цього року).
Загальний ресурс на освіту – 328,5 млрд гривень (+50,8 млрд грн до плану на 2026 рік зі змінами), зокрема:
● 235,3 млрд гривень – заробітна плата працівників закладів освіти (+37,5 млрд грн), у тому числі 192,8 млрд гривень – освітня субвенція та доплати (+32,1 млрд грн);
● 8,3 млрд гривень – академічні стипендії (+3 млрд грн);
● 19,5 млрд гривень – харчування всіх учнів 1–11 класів у школах комунальної та державної форм власності (+5,1 млрд грн);
● 13,5 млрд гривень – публічні інвестиційні проєкти: будівництво укриттів (3,7 млрд грн), закупівля автобусів, оновлення харчоблоків, розвиток НУШ тощо.
«Середньомісячна заробітна плата досвідченого вчителя у 2027 році становитиме 27,3 тис. гривень. Це на 65% більше порівняно з 2025 роком», – запевнили у Міністерстві фінансів.
292,5 млрд гривень (+35 млрд грн до уточненого плану на 2026 рік) – видатки на охорону здоров’я.
Основні напрями фінансування:
► 225 млрд гривень – Програма медичних гарантій (+33,5 млрд грн), у тому числі:
⇒ 203,3 млрд гривень (+20,5 млрд грн) – підвищення тарифів на медичні послуги;
⇒ 21,7 млрд гривень (+13 млрд гривень) – програма «Доступні ліки».
► 20,8 млрд гривень – централізовані закупівлі ліків (+5,6 млрд грн);
► 10 млрд гривень – скринінг здоров’я для населення віком 40+ років;
► 13,3 млрд гривень – публічні інвестиційні проєкти у галузі охорони здоров’я;
► 1,6 млрд гривень – медичні послуги ветеранам: зубопротезування, кріоконсервація репродуктивних клітин (+0,3 млрд грн).
В Мінфіні прокоментували: «Збільшення видатків за програмою медичних гарантій у 2027 році дозволить переглянути тарифи на окремі медичні послуги. Це дасть можливість збільшити середній розмір заробітної плати лікаря спеціалізованої медичної допомоги до рівня 30 тисяч гривень (+11,9% до 2026 року), медсестри – до 20 тисяч гривень».
НОВАЦІЇ ТА ЗМІНИ СОЦІАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ
Проєкт Державного бюджету на 2027 рік передбачає зростання реального ВВП України на 1,3%. Середньорічний курс долара, з урахуванням якого верстали документ, – 47,1 грн.
При цьому передбачили чергові зміни соціальних стандартів. Зокрема, мінімальна заробітна плата має зрости із нинішніх 8647 до 9546 гривень (на 10,4%).
Відповідно до статті 6 законопроєкту, прожитковий мінімум на 1 особу у розрахунку на місяць з 1 січня становитиме 3559 гривень.
Цей показник для основних соціальних і демографічних груп населення:
● для дітей віком до 6 років – 3124 гривень;
● для дітей віком від 6 до 18 років – 3895 гривень;
● працездатних осіб – 3691 гривень;
● осіб, які втратили працездатність, – 2878 гривень.
Загалом порівняно із 2026 роком ці показники збільшаться на 10,9%.
Поміж важливих новацій бюджетного законопроєкту – часткове відновлення Дорожнього фонду у розмірі 52,8 млрд гривень. 34,2 млрд хочуть спрямувати на дороги загального користування, 10,1 млрд – на погашення боргів, 8,5 млрд – надати громадам на дороги загального користування місцевого значення та на місцеві дороги і вулиці.
«На зброю і техніку для ЗСУ підуть кошти, стягнуті у справах БЕБ, НАБУ і ДБР, від активів АРМА, штрафів Держаудитслужби й АМКУ, а також плата за дозволи на експорт зброї (подібно до законопроекту №15400, який парламент напередодні провалив)», – додала голова Бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа.
18,2 млрд гривень спрямують на компенсацію різниці в тарифах у межах підтримки регіонів та громад. Це дозволить компенсувати різницю між економічно обґрунтованою вартістю комунальних послуг і тарифами для населення та зменшити фінансове навантаження на громади та на людей.
Окремо експерти звертають увагу на рішення спрямовувати залишки Фонду на випадок безробіття (5 млрд грн) лише на пенсії. Тоді як у попередні роки частина цих грошей ішла на «Національний кешбек». Багато експертів та опозиційних політиків послідовно критикували такий підхід через, мовляв, неефективність та нераціональне використання дефіцитного бюджетного ресурсу.
ЧИ ВИСТАЧИТЬ НА ВСЕ БЮДЖЕТНИХ ДОХОДІВ?
Очікується, що суттєво (хоча і меншою мірою, ніж видатки) наступного року збільшиться й дохідна частина бюджету. Власні доходи при цьому зростуть на 265,9 млрд гривень проти 2026 року – до 3,2 трлн гривень. Найбільше зростання забезпечать ПДВ (+167,2 млрд грн), ПДФО (+106 млрд через підвищення грошового забезпечення військових) та акцизи (+48,7 млрд).
«Проте понад 131 мільярдів гривень із запланованих доходів з’являться, ЛИШЕ ЯКЩО парламент ухвалить зміни до Податкового кодексу. Наприклад, збільшить ПДВ на 1 в.п. і акцизи на пальне на 4 в.п. (оцінюю такі зміни як малоймовірні). Крім того, якщо (тут, швидше, «коли») Рада продовжить дію податку на прибуток банків у розмірі 50%, а Президент підпише закон про оподаткування цифрових платформ, то бюджет може отримати 52,5 млрд гривень (вони також закладені у бюджет)», – попередила Роксолана Підласа.
Надходження ще майже 12 млрд гривень може забезпечити остаточне ухвалення так званого «закону про посилки». У середу Верховна Рада зробила важливий крок до цього, ухваливши за основу пакет законопроєктів щодо оподаткування міжнародних посилок (№16051-1 та №15460), що є важливим кроком до запровадження в Україні європейської моделі оподаткування електронної торгівлі.
Одне ж із головних джерел внутрішніх надходжень – розміщення Міністерством фінансів цінних паперів (ОВДП) на ринку запозичень. План – залучити у такий спосіб 544,4 млрд гривень, майже на 125 млрд більше, ніж у 2026 році.
«Потреба у міжнародній підтримці у 2027 році становитиме $52,6 млрд. Заплановано залучення коштів від Європейського Союзу, країн G7 у межах фінансування ERA, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Великої Британії та інших міжнародних партнерів», – повідомили в Міністерстві фінансів.
Водночас, за даними Підласої, поки що партнери України підтвердили лише $20 млрд. $32,6 млрд ще не покриті.
Багато в чому отримання такого фінансування, від якого значною мірою залежить не лише пошук ресурсу на наступний рік а й розв’язання бюджетних проблем, з якими Україна стикається вже цієї осені, залежить від виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами. Зокрема, Президент Володимир Зеленський закликав народних депутатів підтримати сім законопроєктів, запланованих до розгляду у Верховній Раді цього тижня. За його словами, кожен із цих документів має велике значення для наповнення нашого бюджету. «Україні необхідно закрити бюджетний дефіцит, і позитивні голосування народних депутатів можуть забезпечити надходження мільярдів доларів», – наголосив глава держави. У середу парламентарії ухвалили у першому читанні низку законопроєктів із цього пакета. Попереду – розгляд інших важливих документів. Зокрема, прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив про плани Кабінету міністрів якомога швидше завершити роботу над документами, необхідними для отримання $29,5 млрд міжнародного фінансування.
«Уряд прискорює роботу над документами, необхідними для отримання 29,5 млрд доларів цього року. Це 42 документи – постанови та інші рішення. Ми обіцяли ухвалити ці рішення до 1 листопада, але усвідомлюючи складність ситуації, прискоримо роботу і завершимо її до 15 жовтня», – запевнив він.
Глава уряду пояснив, що завдяки ухваленню цих законодавчих актів Україна зможе отримати від партнерів необхідне фінансування і збалансувати бюджет.
Частково це допоможе і з пошуком ресурсу для наступного – вочевидь, чергового украй складного для нашої країни року.
Владислав Обух, Київ
Фото: Укрінформ, ВР