Аналізуємо, як змінилися ліміти на придбання валюти та розрахунки в останній «хвилі» валютних послаблень
В Україні вже місяць діють валютні послаблення для юридичних та фізичних осіб і фінансового сектору. Йдеться про пом’якшення валютних правил, запроваджені постановою НБУ №90 від 10 серпня та низкою інших рішень регулятора. Частина з них набрала чинності одразу після ухвалення, деякі – з 1 вересня, а ті, що стосуються поштових операторів та небанківських фінустанов, почнуть діяти з 1 жовтня. Проаналізуємо нововведення.
ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ВАЛЮТНИХ ПРАВИЛ ДЛЯ ГРОМАДЯН
Регулятор пом’якшив упроваджені на початку повномасштабної війни валютні обмеження як для внутрішнього ринку, так і для тих українців, котрі мешкають за кордоном.
Головне: збільшено ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти до 200 тисяч гривень на календарний місяць (із 50 тисяч гривень).
Одночасно розширено перелік доступних операцій у межах цього ліміту: можна не лише купувати валюту, а й безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів.
Також до 200 тисяч гривень на день (зі 100 тисяч) підвищено ліміт на зняття населенням готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном.
А ще Нацбанк розширив для українців можливості оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном із гривневих рахунків:
● ліміт збільшується до 200 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць (зі 100 тис. грн);
● у межах цього ліміту громадяни можуть не лише оплачувати товари, роботи й послуги, а й оренду житла за кордоном;
● відповідні розрахунки можна буде здійснювати не лише картою, а й за допомогою переказів із рахунку на рахунок (наприклад, із використанням системи SWIFT) з попередньою купівлею банком валюти за дорученням клієнта.
Важливо: До можливості здійснювати розрахунки за кордоном із використанням валютних карток без обмежень (за винятком окремих операцій) додали й дозвіл оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном за допомогою переказів з валютного рахунку на рахунок отримувача (наприклад, із використанням тієї ж системи SWIFT). Окремий ліміт для таких операцій встановлено на рівні 200 тис. грн на місяць.
Раніше встановлений ліміт у 500 тис. грн на календарний місяць для оплати валютною карткою послуг за проживання за кордоном, поширили і на оплату оренди житла за кордоном. За оренду тепер можна сплачувати не лише карткою, а й за допомогою переказів із валютних рахунків на рахунки отримувачів.
Новий ліміт (до 400 000 гривень на місяць проти 150 000 до цього) встановлено і для закордонних розрахунків ключ-картками для ФОПів. Дозвіл поширюється на оплату придбання товарів, робіт, послуг, рекламних послуг за кордоном та покупок на іноземних маркетплейсах.
Хоча банки при цьому можуть самостійно запроваджувати додаткові ліміти на такі розрахунки.
ПОМ’ЯКШЕННЯ ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
Головне: Задля підтримання ділової активності регулятор збільшив ліміти на зняття юрособами гривневої і валютної готівки:
-
із гривневих рахунків у межах України – до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн);
-
із використанням гривневих корпоративних карток за кордоном – до 140 тис. грн на календарний місяць (з 17,5 тис. грн на тиждень);
-
із валютних рахунків в Україні та за кордоном – до 200 тис. грн в еквіваленті на день (зі 100 тис. грн).
Також НБУ підвищив ліміт на розрахунки за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток. Як і для ФОПів – до 400 тис. грн на календарний місяць (зі 150 тис. грн).
Водночас зберігається можливість для юридичних осіб без обмежень здійснювати такі розрахунки з використанням валютних корпоративних карток.
Важливо: Щоб стимулювати приплив капіталу та посилити обороноздатність країни, НБУ розширив можливості бізнесу в межах стимулюючої валютної лібералізації:
● поряд із діючим «донатним» лімітом (відповідає сумі, перерахованій українською компанією на спецрахунок НБУ для підтримки ЗСУ), впроваджено «додатковий» ліміт. Він формується з урахуванням здійснених із 10 серпня 2026 року прямих благодійних внесків, отримувачем яких є військові частини ЗСУ і Нацгвардії.
● компанії тепер можуть передавати свій «інвестиційний» та «додатковий» ліміти (або їх частину) іншим юридичним особам, що входять із ними до однієї бізнес-групи (пов’язаним юрособам).
Але перелік доступних операцій у межах стимулюючої валютної лібералізації при цьому не змінився: це репатріація дивідендів, закриття «старих» імпортних контрактів, повернення передоплати за товар, що надійшов до початку повномасштабного вторгнення РФ, повернення «старих» зовнішніх позик та фінансування закордонних представництв.
НБУ також дозволив українським експортерам сплачувати штрафи, пені, бонуси, відшкодування витрат та збитків на користь контрагентів-нерезидентів за договорами з експорту товарів. Сума таких переказів за рік не має перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезидентові за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.
Незважаючи на продовження валютної лібералізації в Україні та збільшення значної частини лімітів для валютних операцій, правил фінансового моніторингу ніхто не скасовував. Банки можуть вимагати пояснень щодо походження коштів та мети розрахунків. І, звісно ж, звертати увагу на нетипову поведінку власників рахунків та аномальні суми транзакцій. Тому документи, що підтверджують законність походження грошей та призначення платежів, експерти радять готувати заздалегідь. Аби уникнути зайвих питань від банків і затримок при розрахунках.
Підготував Владислав Обух
Фото: Укрінформ, Ілюстративне фото, створене за допомогою штучного інтелекту