Святковий тиждень радує новинами про партнерську підтримку наших оборонних спроможностей, але засмучує ціновою динамікою на валютному та зерновому ринках
ВЕЛИКИЙ ОБОРОННИЙ ПАКЕТ ВІД ЄВРОПИ
До Дня Незалежності України у 2026 році міжнародні партнери підготували масштабні оборонні пакети, головним акцентом яких стало посилення протиповітряної оборони (ППО) та підготовка до зими.
Найбільший консолідований внесок надійшов від Європейського Союзу, паралельно з новими двосторонніми домовленостями. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн безпосередньо у День Незалежності оголосила про затвердження масштабного пакета оборонної підтримки обсягом 6,1 мільярда євро. Сюди увійшли:
-
Системи ППО: Комплекси протиповітряної та протиракетної оборони для захисту міст і критичної інфраструктури.
-
Ракети та перехоплювачі: Термінові постачання ракет до систем протиповітряної оборони (зокрема, відповідь на гострий запит України щодо ракет до систем Patriot).
-
Радіолокаційні станції: Радари для виявлення та трекінгу повітряних цілей.
-
Боєприпаси: Артилерійські снаряди та інші критично важливі засоби ураження.
Під час візитів іноземних лідерів до Києва 23–24 серпня також було узгоджено посилення матеріально-технічної допомоги. Основні напрями розподілилися так:
-
Норвегія: Прем'єр-міністр Йонас Гар Стере під час урочистостей підтвердив стратегічний курс та оголосив про підписання довгострокової декларації про партнерство. Окрім того, Норвегія фіксує військову та гуманітарну підтримку на високому рівні, загальний план на найближчий період передбачає близько 9 млрд доларів.
-
Данія та країни Балтії: Представники Данії, Естонії, Латвії та Литви, які прибули до столиці, сфокусувалися на фінансуванні постачань дефіцитних ракет. Зокрема, прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен публічно закликала європейські країни та США терміново передати додаткові ракети Patriot з наявних європейських арсеналів, оскільки ліцензії належать США і заявила, що Норвегія у 2027 році збереже допомогу України на рівні близько $9 мільярдів.
-
Велика Британія, Франція та Німеччина: Представники цих держав провели у Києві зустріч «коаліції охочих», де деталізували координацію постачання засобів ППО для проходження зимового періоду.
ЗНАЧНІ ВАЛЮТНІ ІНТЕРВЕНЦІЇ НБУ: ЩО ВОНИ ОЗНАЧАЮТЬ
Між тим, у святковий понеділок 24 серпня курс гривні продовжував зниження. Ціна ключових іноземних валют відносно гривні після вихідних трохи підскочила – долар офіційно подорожчав на 4 копійки, євро – на 11 копійок відносно пʼятничного рівня.
Офіційний курс 24 серпня становив:
– 1 долар США – 44,65 грн;
– 1 євро – 52,24 грн.
Примітно, що Національний банк України (НБУ) напередодні збільшив інтервенції на міжбанківському ринку на $93,4 млн, або на 8,5%, – до $1 млрд 194 млн.
Це сприяло деякому зміцненню офіційного курсу гривні до долара. І ближче до кінця тижня долар офіційно подешевшав, “відкотившись” до 44,57 грн та 52,00 грн відповідно.
Результати валютних інтервенцій (за даними НБУ, млн одиниць валюти)
Дата
Купівля
Продаж
13.07-17.07.26
0,00
1074,31
20.07-24.07.26
0,80
1014,45
27.07-31.07.26
0,00
1138,59
03.08-07.08.26
0,20
1018,72
10.08-14.08.26
0,25
1100,93
17.08-21.08.26
0,00
1194,33
Загалом, як бачимо, регулятор вже шостий тиждень поспіль змушений продавати великі обсяги валюти – більше одного мільярда умовних валютних одиниць аби забезпечити активний попит на міжбанківському ринку з боку юридичних осіб.
Головний фактор попиту – високий діловий сезон: збір врожаю, активізація імпорту-експорту, підготовка до навчального року та осінньо-зимового сезону. На тлі проблем, які ворог своїми ударами намагається створити для вітчизняної інфраструктури та логістики, наявний попит продовжить, як кажуть валютні експерти, тиснути на позиції гривні.
Отже, долар та євро найближчими тижнями плавно, з певними відкатами, “набиратимуть” вагу. Нагадаємо, що у державному бюджеті на 2026 рік уряд заклав розрахунковий середньорічний курс гривні до долара на рівні 45,6 грн/$.
ЦІНОВЕ РАЛІ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ЗЕРНА
А тим часом вітчизняні аграрії втрачають доходи. Через російські удари й порушену логістику, за даними Мінагрополітики, Україна експортує збіжжя лише на 30% своїх виробничих потужностей. Зерна всередині країни стає дедалі більше, а місць в сховищах – все менше.
“Якщо криза з логістикою триватиме, то вже в листопаді місця для зберігання зерна будуть заповнені”, – розповів в інтерв'ю hromadske міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Тарас Висоцький
Закупівельні ціни на внутрішньому зерновому ринку падають мало не щодня. Якщо на початку серпня ціни ще трималися на відносно високому рівні завдяки очікуванням експорту, то ближче до кінця місяця вони просіли на 11–15% залежно від культури.
Порівняння середніх закупівельних цін на ключові агрокультури (грн/тонна)
Культура
Початок серпня (05–07.08)
Кінець серпня (19–21.08)
Абсолютне падіння
Динаміка у %
Пшениця 2 класу (продуктова)
10 025 грн
8 700 грн
-1 325 грн
-13,2%
Кукурудза
9 050 грн
8 000 грн
-1 050 грн
-11,6%
Ячмінь
8 980 грн
7 600 грн
-1 380 грн
-15,3%
Соняшник
22 814 грн
19 300 грн
-3 514 грн
-15,4%
Соя
19 900 грн
17 800 грн
-2 100 грн
-10,5%
За даними Spike Brokers, АПК-Інформ, GrainTrade та AgroPortal
Зрозуміло, таблиця відображає середньостатистичний зріз ринку по Україні. Фактична ціна у конкретному регіоні може відрізнятися (наприклад, у прифронтових областях ціни завжди суттєво нижчі через високу вартість та ризики логістики, а ближче до портів Одеси чи Дунаю – вищі).
У прифронтових регіонах (наприклад, на Дніпропетровщині) фуражну пшеницю скуповують по 4–5 тис. грн/т ($100) тоді як у європейських портах її ціна тримається на рівні $220–260/т.
При цьому вітчизняне зерно суттєво втрачає конкурентоспроможність на зовнішніх ринках. Експерти Українського клубу аграрного бізнесу підкреслюють, що навіть за умови максимального використання автомобільних, залізничних та дунайських маршрутів через Польщу, Румунію, Молдову, Словаччину та Угорщину, пропускна здатність яких складає близько 27 млн тонн агропродовольчої продукції, переорієнтація логістики додасть українським виробникам понад €1,1 млрд витрат. Це відповідає середньому здорожчанню транспортування приблизно на €41 за тонну.
Для зернових та олійних культур додаткові витрати €40/т означають, по суті, економічну не доцільність їх експорту. Адже українська продукція в такому випадку не може скласти конкуренцію на традиційних ринках третіх країн порівняно з продукцією інших експортерів, зокрема й країни-агресора.
Аналітики підрахували, що під загрозою опиняється експортна виручка обсягом близько €7 млрд у 2026/27 маркетинговому році.
На думку експертів УКАБ, одним із варіантів виходу з кризи є механізм flanking measures – підтримка транзиту української аграрної продукції територією держав-членів ЄС шляхом фінансування транспортних послуг від українського кордону до європейських морських портів та інших експортних хабів, через які продукція постачається на традиційні ринки третіх країн. По суті, цей механізм є не стільки програмою фінансової допомоги Україні, скільки інвестицією в транспортно-логістичну систему самого ЄС, адже компенсація понад €1,1 млрд додаткових логістичних витрат фактично означатиме створення такого ж обсягу замовлень для європейського транспортно-логістичного сектору (залізничних перевізників, портових операторів, перевантажувальних терміналів, експедиторів, тощо).
* * *
Фото: Укрінформ, ЗСУ, Кирило Чуботін, Мар’янна Котик