УНІАН
Підпишіться на нас в Google
Сончні панелі на балконі – не забаганка, а практична необхідність / колаж УНІАН, фото pxhere.com, скріншот з відео
Часті відключення електроенергії змушують мешканців багатоповерхівок шукати альтернативні джерела живлення. Один із варіантів – сонячні панелі. Водночас власникам квартир не завжди доступні ті самі рішення, що й мешканцям приватних будинків. Павло Касторський, фахівець Асоціації сонячної енергетики, у коментарі УНІАН розповів, які варіанти сонячних панелей доступні мешканцям квартир, скільки енергії вони реально можуть давати та скільки коштують.
Які взагалі є варіанти для мешканця квартири – сонячні панелі на балконі, на фасаді чи на спільному даху багатоповерхівки? Чим вони відрізняються за можливостями й віддачею?
Для мешканців багатоквартирних будинків є кілька варіантів встановлення сонячних електростанцій. Вони відрізняються за масштабом, можливостями та процедурою реалізації.
Відео дня
Один із варіантів – спільна сонячна електростанція, або системи резервного живлення для всього будинку, яка реалізується за кошти співвласників та встановлюєтся ОСББ або із залученням програм фінпідтримки.
“Зокрема, за програмою “ГрінДІМ” Фонду енергоефективності ОСББ могли отримати часткову компенсацію вартості обладнання та робіт. У такому випадку вироблена електроенергія використовується на загальнобудинкові потреби – освітлення під’їздів і прибудинкової території, роботу ліфтів, камер, насосів, воріт тощо, а безпосередньо квартири від такої СЕС не живляться. Водночас зараз дія програми, на жаль, призупинена, конкретної дати відновлення наразі немає – це залежатиме від залучення додаткового фінансування”, – каже Касторський.
Якщо ж ОСББ реалізує проєкт за власні кошти або кошти співвласників без компенсації за програмами, можливостей більше: систему можна проєктувати як для забезпечення загальнобудинкових потреб, так і для живлення квартир. Тут масштаб і можливості проєкту залежатимуть від потреб будинку та бюджету, який співвласники готові інвестувати.
Другий варіант – окремий власник квартири хоче встановити СЕС для власних потреб, використовуючи дах або фасад багатоповерхівки. Оскільки йдеться про спільне майно будинку, таке рішення необхідно погоджувати з ОСББ відповідно до його статуту та внутрішніх правил.
Третій і найпростіший варіант – балконне рішення безпосередньо для квартири. Це може бути одна або кілька сонячних панелей, підключених до зарядної станції або системи з акумулятором та інвертором.
“Це не варто сприймати як повноцінну заміну електромережі для всієї квартири. Воно може забезпечувати базові потреби: освітлення, роботу роутера, ноутбука, заряджання гаджетів, а залежно від потужності системи – й частини побутової техніки. Втім ефективність такого рішення сильно залежить від розташування квартири, орієнтації балкона, затінення та сезону”, – зазначив експерт.
Також зараз з’являється все більше готових компактних квартирних систем, які поєднують акумулятор та інвертор і можуть працювати разом із сонячними панелями. Наприклад, у FOX ESS є Avocado Orbit Master з базовою ємністю акумулятора 2,11 кВт/год та можливістю її розширення до 10,55 кВт/год. Для квартир із більшим споживанням доступні потужніші конфігурації по типу Avocado – з інвертором на 10 кВт та акумулятором ємністю 10 кВт/год. Це дозволяє підбирати систему залежно від того, які саме прилади та протягом якого часу потрібно живити під час відключень.
Що реально дають балконні/фасадні панелі для квартири – це повноцінне живлення чи лише підзарядка гаджетів і аварійне світло під час блекаутів? На що вистачить, а на що ні?
У випадку з балконними та фасадними рішеннями з однією або кількома панелями зазвичай йдеться про системи потужністю в межах 1–2 кВт. Вони можуть генерувати електроенергію для заряджання акумуляторів або зарядної станції, а вже від них – живити необхідну техніку.
Такого рішення може вистачити для базових потреб: освітлення, роботи роутера й ноутбука, заряджання телефонів та інших гаджетів, а залежно від конфігурації системи й запасу енергії в акумуляторі – і для роботи окремих побутових приладів. Розраховувати, що кілька панелей на балконі зможуть повноцінно забезпечити електроенергією всю квартиру, не варто – для цього потрібні значно більші потужності.
Скільки коштує таке рішення для квартири – від найпростішого (пара панелей + зарядна станція) до серйознішого? І за скільки воно окупається чи хоча б себе виправдовує?
“Вартість може суттєво відрізнятися залежно від того, яке завдання має вирішувати система. Якщо говорити лише про інвертор та акумулятор без сонячних панелей, базові системи потужністю близько 1–2 кВт можуть коштувати орієнтовно від 50 до 100 тис. грн. За функціональністю це рішення, співставні із зарядними станціями: вони дозволяють накопичувати електроенергію та використовувати її під час відключень”, – каже експерт.
Якщо потрібна потужніша система – від 5 кВт і більше, яка вже може забезпечувати значно більшу частину потреб квартири, бюджет може становити від 100 тис. грн залежно від обладнання, ємності акумуляторів та необхідної потужності.
Наприклад, дві панелі на балконі або фасаді разом із монтажем можуть додати до вартості орієнтовно 15–20 тис. грн. Якщо панелей більше, відповідно зростає і загальна сума. Причому у багатоповерхівках суттєву частину бюджету іноді становить не саме обладнання, а монтаж – залучення спеціальної техніки, підйомників чи люльки та проведення робіт на висоті.
“Щодо окупності, то для невеликої квартири основна цінність такої системи – це резервне живлення під час відключень. Тому насамперед вона виправдовує себе можливістю підтримувати роботу критично важливої техніки та освітлення”, – зазначив експерт.
Що потрібно, щоб поставити панелі на дах чи фасад багатоквартирного будинку – чи потрібна згода ОСББ, сусідів, дозволи? І чому це складніше, ніж на балкон власної квартири?
Якщо власник квартири хоче встановити сонячні панелі на спільному даху багатоповерхівки, насамперед потрібно отримати згоду співвласників будинку. Рішення ухвалюється відповідно до статуту ОСББ та процедури голосування – тобто необхідно набрати відповідну кількість голосів. Схожа ситуація і з фасадом будинку.
“Такий проєкт реалізувати складніше, ніж встановити панель у межах власного балкона, оскільки його необхідно погодити. Крім того, монтаж на фасаді чи даху технічно складніший: потрібно враховувати конструкцію будівлі, надійність кріплення, вітрові навантаження, прокладання кабелів, а в окремих випадках – залучати спеціальну техніку для висотних робіт”, – пояснив Касторський.
Наскільки це взагалі має сенс у Києві з його похмурою зимою й орієнтацією вікон? Коли квартирні панелі виправдані, а коли це викинуті гроші?
“Навіть у Києві панелі на балконі чи фасаді в будь-якому разі даватимуть певну генерацію. Інше питання – скільки саме електроенергії вдасться отримати, адже це дуже залежить від орієнтації квартири, затінення сусідніми будинками та деревами, сезону й погоди. Найкраще такі рішення працюють на сонячній стороні та за умови, що панелі не перебувають постійно в тіні. Взимку й у похмурі дні генерація буде суттєво нижчою. Тому для квартири я б радив сприймати кілька панелей передусім як додаткове джерело енергії, яке може підзаряджати акумулятори та частково покривати базове споживання, а не як повноцінну заміну електромережі”, – пояснив експерт.
Якщо місце більшу частину дня затінене, вкладати значні кошти у велику систему справді може бути недоцільно, додав він.
Які нестандартні рішення кияни вже вигадують, щоб поставити панелі в умовах багатоповерхівки? Що з цього реально працює, а що радше самодіяльність, яка може бути небезпечною чи неефективною? Які основні помилки?
“Якщо говорити про квартиру, то найпростішим і найбільш практичним рішенням залишається система автономного живлення – інвертор з акумулятором без сонячних панелей. З панелями на фасадах ситуація значно складніша. Навіть якщо йдеться лише про одну-дві панелі, монтаж на висоті мають виконувати фахівці з досвідом, а внизу потрібно забезпечити безпечну зону, щоб не створювати небезпеки щонайменше для перехожих”, – зауважив фахівець.
Панелі на фасаді – не проста конструкція, яку достатньо прикріпити до стіни чи балкона. Дуже важливо врахувати надійність кріплень, особливості фасаду та електричне підключення, оскільки самодіяльність може бути небезпечною.
“Я б радив спочатку оцінити потребу в резервному живленні й підібрати інвертор та акумулятор відповідної потужності, а вже можливість додавання сонячних панелей розглядати окремо з фахівцями”, – підсумував експерт.
довідка
Павло Касторськийучасник Асоціації сонячної енергетики України
Павло Касторський – директор з роботи з ключовими клієнтами в компанії iSolar, учасник Асоціації сонячної енергетики України.