Військовий полігон не слід сприймати як один великий стрілецький майданчик. Це комплекс навчальних ділянок, інженерних споруд, класів, тренажерів, смуг перешкод, місць розміщення особового складу та зон, де підрозділи відпрацьовують дії зі зброєю і технікою, повідомляє vv.com.ua.
У 2026 році повний перелік діючих полігонів, їхнє завантаження, актуальні маршрути переміщення та графіки занять не публікують із міркувань безпеки. У відкритих джерелах залишаються назви великих центрів і регіони їхнього розташування, однак ці дані не означають, що конкретний об’єкт працює за довоєнною схемою. Частину підготовки проводять у нових або тимчасово розгорнутих центрах, у місцях дислокації бригад і за кордоном.
Головна відмінність полігона від навчального центру полягає в тому, що центр організовує курс і відповідає за особовий склад, а полігон надає простір та інфраструктуру для практичних занять.
Що таке військовий полігон і навчальний центр
Полігон є спеціально відведеною територією, де дозволено проводити стрільби, водіння бойових машин, інженерні роботи, тактичні заняття та злагодження підрозділів. Навчальний центр має ширші функції: приймає військовослужбовців, формує навчальні підрозділи, забезпечує інструкторів, організовує проживання, медичний супровід, облік і перевірку результатів.
Один навчальний центр ЗСУ може користуватися кількома навчальними ділянками. Водночас на одному полігоні здатні працювати різні частини, якщо це допускають програма, технічні можливості та вимоги безпеки.
До основних завдань полігонної інфраструктури належать:
- індивідуальна вогнева підготовка зі штатної зброї;
- тактична робота двійок, відділень, взводів і більших підрозділів;
- навчання з тактичної медицини та евакуації;
- інженерна підготовка, облаштування позицій і маскування;
- водіння колісної та гусеничної техніки;
- робота із засобами зв’язку, безпілотниками й тренажерами;
- бойове злагодження перед виконанням завдань.
Порядок використання таких територій пов’язаний зі статусом земель оборони. Закон України №1345-IV від 27 листопада 2003 року «Про використання земель оборони» визначає їх як землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ і військово-навчальних закладів. Стаття 77 Земельного кодексу також відносить відповідні ділянки до земель оборони, які перебувають у державній власності.
«Інструктор має вміти пояснювати, демонструвати і релевантно надавати матеріал військовослужбовцю».
Олександр Косинський, головний сержант ЗСУ, в інтерв’ю АрміяInform.
Де розташовані відомі військові полігони України
Пошуковий запит військові полігони України часто передбачає готову карту з адресами. Під час війни такий формат некоректний і потенційно небезпечний. Для цивільного розуміння достатньо регіону та публічно відомої спеціалізації без координат, маршрутів, схем в’їзду й опису актуального стану об’єкта.
Наведена таблиця показує історично відомі великі майданчики та центри. Вона не є переліком місць, куди направляють мобілізованих у конкретний день.
| Назва у відкритих джерелах | Регіон | Публічно відоме призначення |
|---|---|---|
| Навчальний центр «Десна» | Чернігівська область | Загальновійськова, механізована й танкова підготовка, підготовка сержантів і фахівців тактичної медицини |
| «Широкий Лан» | Миколаївська область | Міжвидова підготовка підрозділів, польові навчання, водіння техніки та бойове злагодження |
| Міжнародний центр миротворчості та безпеки | Львівська область | Підготовка підрозділів, навчання за участю іноземних інструкторів, тренажерні та спеціалізовані курси |
| Старичі | Львівська область | Міжвидова й загальновійськова підготовка, навчання підрозділів і курсантів |
| Рівненський полігон | Рівненська область | Польові виходи, загальновійськові та артилерійські заняття |
| Навчальні ділянки Житомирщини | Житомирська область | Підготовка підрозділів ДШВ, механізованих частин і фахівців окремих напрямів |
До повномасштабного вторгнення 169-й навчальний центр «Десна» мав механізовану, танкову, зенітну, сержантську та медичну складові. Міжнародний центр миротворчості та безпеки біля Яворова використовувався для підготовки українських військових за участю партнерів і мав тренажерні комплекси. «Широкий Лан» розвивався як міжвидовий центр із польовою та стаціонарною інфраструктурою.
Публічна історія об’єкта не підтверджує його актуальної спеціалізації у 2026 році. Командування може змінювати місце, формат і послідовність навчання залежно від загроз, потреб частин, наявності інструкторів та доступності техніки.
Назва відомого полігона у документах минулих років не означає, що військовослужбовця направлять саме туди або що об’єкт зберіг колишній профіль.
Для чого направляють військовослужбовців на полігон
Направлення на полігон не є окремою мобілізаційною процедурою. Воно відбувається після зарахування до військової частини або навчального підрозділу та оформлюється командуванням.
Основна підготовка мобілізованих складається з кількох послідовних рівнів:
- Приймання та адміністративне оформлення у військовій частині або центрі.
- Перевірка документів, стану здоров’я і наявних військових спеціальностей.
- Базова загальновійськова підготовка для тих, хто не служив або мав тривалу перерву.
- Фаховий курс відповідно до майбутньої посади.
- Злагодження у складі відділення, взводу, роти чи іншого підрозділу.
- Контрольні вправи та оцінювання готовності.
- Направлення до частини для подальшої служби.
Міністерство оборони повідомляло, що із липня 2025 року в навчальних центрах діє шоста редакція програми БЗВП тривалістю 51 день. Із 402 навчальних годин 367 відведено на практичні заняття. Програма включає вогневу й тактичну підготовку, інженерну справу, тактичну медицину, протидію безпілотникам та адаптацію до побуту в польових умовах. Офіційне пояснення структури БЗВП оприлюднене Міноборони 11 березня 2026 року.
«Головна мета БЗВП — сформувати навички виживання та ефективної бойової роботи у стресових умовах».
Міністерство оборони України.
Що вивчають на полігоні у 2026 році
Базова загальновійськова підготовка не замінює фахового курсу. Після отримання базової військово-облікової спеціальності стрільця військовослужбовець може навчатися на водія, оператора БпЛА, зв’язківця, бойового медика, гранатометника, сапера, артилериста або за іншим напрямом.
У травні 2026 року Міноборони повідомило про оновлену модель БЗВП Сухопутних військ, яку масштабували до навчальних батальйонів у шести центрах. Вона передбачає послідовний перехід від індивідуальних навичок до дій у малих тактичних групах, щоденне повторення основних вправ і закріплення інструкторів-менторів за навчальними взводами.
Окремі рекрути після попереднього оцінювання можуть пройти дофахову підготовку за одним із трьох напрямів:
- стрілець-оператор з початковими навичками роботи з БпЛА;
- стрілець-рятівник із поглибленим блоком тактичної медицини;
- кандидат у командири малої тактичної групи.
Програма містить сценарні вправи, під час яких окремі предмети об’єднують в одну ситуацію. Військовослужбовець має не лише влучити в ціль, а й правильно пересуватися, підтримувати зв’язок, реагувати на появу дрона, надати допомогу умовно пораненому та виконати команду в складі групи.
Полігон перевіряє не кількість прослуханих лекцій, а здатність виконати засвоєну дію під фізичним навантаженням, шумом і часовим обмеженням.
До програми можуть входити:
- стрільба з різних положень та усунення затримок зброї;
- пересування відкритою місцевістю і траншеями;
- облаштування укриттів та маскування;
- орієнтування і базова топографія;
- домедична допомога та евакуація;
- протидія малим безпілотникам;
- дії під час артилерійського обстрілу;
- військова дисципліна, зв’язок і взаємодія в групі.
Як відбувається направлення до навчального центру
ТЦК не продає «місця» на полігонах і не формує для громадянина індивідуальний навчальний маршрут. Після мобілізаційних процедур рішення про переміщення приймають органи військового управління та командування відповідно до потреб комплектування.
Людина зазвичай проходить такий шлях:
- Отримує законну підставу для прибуття до ТЦК, військової частини або рекрутингового підрозділу.
- Уточнює облікові дані та проходить ВЛК, коли є належне направлення.
- Надає документи про освіту, досвід, цивільну професію і стан здоров’я.
- Після оформлення отримує документи на переміщення до частини чи навчального центру.
- Прибуває до визначеного місця та проходить первинний розподіл.
- Складає вхідні тести або співбесіди, якщо їх передбачає програма.
- Проходить БЗВП і подальшу фахову підготовку.
- Отримує призначення або повертається до своєї частини для злагодження.
БЗВП у 2026 році за загальним стандартом триває 51 день, але повний період перебування в навчальній системі може бути довшим. До нього додаються оформлення, очікування розподілу, фаховий курс і злагодження. В офіційному матеріалі Міноборони про програму Сухопутних військ зазначено, що вогневі заняття проводять протягом 25 навчальних діб, тактичні протягом 31, а тактичну медицину відпрацьовують упродовж 13 навчальних діб; частина дисциплін проходить паралельно. Оновлений стандарт підготовки Сухопутних військ опублікований 27 травня 2026 року.
«Покращення БЗВП має бути головним напрямом роботи, тому що це фундамент професійної підготовки сержанта».
Олександр Косинський, головний сержант ЗСУ.
Які документи та речі потрібні перед відправленням
Точний перелік надає орган, який оформлює відправлення. Універсальний пакет не скасовує вимог конкретної частини, а самостійна купівля дорогого спорядження до розподілу часто виявляється зайвою.
До документів зазвичай належать:
- паспорт або ID-картка;
- РНОКПП;
- військово-обліковий документ;
- направлення, припис або інший документ на переміщення;
- медичні виписки та результати обстежень;
- документи про освіту, посвідчення водія, професійні сертифікати;
- банківські реквізити;
- копії документів, що підтверджують особливі медичні потреби.
Медичні документи доцільно мати в паперовому й електронному вигляді. Ліки постійного приймання зберігають в оригінальному пакованні, а призначення лікаря беруть разом із ними. Про хронічні захворювання, алергії, травми або обмеження потрібно повідомити медичного працівника навчального центру, а не приховувати їх до першого загострення.
Речі першої потреби краще обмежити компактним набором: засоби гігієни, змінна білизна, рушник, блокнот, ручка, зарядний пристрій і дозволений запас особистих медикаментів. Форму, захисне спорядження та інше штатне майно видають за нормами військової частини, хоча строки й комплектація можуть відрізнятися.
Що потрібно знати родинам військовослужбовців
Назва навчального центру не завжди повідомляється родині одразу. Під час переміщення зв’язок може бути обмеженим через організаційні заходи та вимоги безпеки. Відсутність дзвінка протягом певного часу сама по собі не підтверджує надзвичайної події.
Не можна публікувати у відкритому доступі:
- геолокацію військовослужбовця;
- фото табличок, перепусток, наказів і квитків;
- час відправлення та маршрут транспорту;
- номер підрозділу разом із місцем його перебування;
- фотографії техніки, позицій і навчальних об’єктів;
- розклад стрільб або польових виходів.
Питання про службу, забезпечення, навчання чи втрату зв’язку спочатку адресують командуванню частини через доступні офіційні контакти. Гаряча лінія Міноборони працює за номером 1512. Правову консультацію можна отримати в системі безоплатної правничої допомоги за номером 0 800 213 103.
Якщо проблема стосується рішення ВЛК, неправильного облікового статусу, переведення або порушення процедури, усні звернення краще доповнювати письмовими. Матеріал про військового юриста та межі його допомоги пояснює різницю між консультацією, адвокатським запитом, скаргою і зверненням до суду.
Що важливо запам’ятати
Військові полігони у 2026 році працюють як частина ширшої системи підготовки, до якої входять навчальні центри, інструкторські підрозділи, фахові школи та бойове злагодження у бригадах. Публічно названі «Десна», «Широкий Лан», Старичі чи Яворівський центр не утворюють повного переліку діючих майданчиків, а їхній актуальний режим не варто визначати за довоєнними публікаціями.
Місце навчання обирає командування, базовий курс за чинною програмою розрахований на 51 день, а після нього може тривати спеціалізована підготовка. Точні координати, маршрути, графіки та переміщення підрозділів не належать до інформації, яку слід шукати або поширювати у відкритому доступі.