В Україні не можуть зупинити мобілізацію в Україні, оскільки повномасштабна війна потребує постійного поповнення армії. Про це, за наведеними даними, заявив Кирило Буданов в інтерв’ю The Times, опублікованому 15 травня, повідомляє vv.com.ua.
Він пояснив, що лише добровольчий набір не здатний забезпечити чисельність, яка необхідна українському війську в нинішніх умовах. За його словами, країна перебуває у стані тотальної війни, де залучені мільйони людей, а тому іншого варіанту для держави фактично немає. Буданов також заявив, що без продовження мобілізаційних заходів Україна ризикує втратити здатність тримати оборону на потрібному рівні.
У своїй заяві він окремо наголосив на проблемах, які заважають зробити ставку винятково на добровольців. Йдеться не лише про економічні чинники, а й про втому суспільства після багатьох років війни. За словами Буданова, після 12 з половиною років бойових дій уже немає достатньо сильного мотиватора, який міг би забезпечити масовий добровільний вступ до війська у потрібному обсязі. Саме тому держава, на його думку, змушена продовжувати мобілізацію, навіть якщо ця тема залишається складною і чутливою для суспільства.
Чому добровольчий набір не покриває потреб армії
Буданов пояснив, що добровольчий набір не може повністю замінити мобілізацію, адже українська армія потребує значної кількості людей для ведення бойових дій і підтримки обороноздатності. В умовах тривалої війни мотивація громадян вступати до війська добровільно зменшується, а потреби фронту залишаються великими. Це створює ситуацію, коли держава має шукати баланс між людським ресурсом, економічними можливостями та потребами оборони. За словами Буданова, у нинішніх умовах неможливо покрити необхідну чисельність лише за рахунок тих, хто самостійно приходить до війська. Саме тому мобілізація залишається частиною військової політики України.
«Це неможливо через економічні проблеми і тому, що після 12 з половиною років війни немає нічого, що мотивувало б таку кількість людей вступати добровільно», — заявив Буданов.
Ця заява відображає одну з головних проблем нинішнього етапу війни. Армія потребує не тільки військових на передовій, а й людей для забезпечення, ротацій, логістики, навчання та підтримки різних підрозділів. Водночас суспільство вже тривалий час живе в умовах воєнного тиску, втрат, економічних викликів і психологічної втоми. Тому питання мобілізації залишається не лише військовим, а й соціальним.
Буданов назвав війну тотальною
Окремо Буданов наголосив, що Україна веде не локальний конфлікт, а повномасштабну тотальну війну. За його словами, у такій війні беруть участь мільйони людей, а навантаження на державу і суспільство є надзвичайно великим. Саме цим він пояснив необхідність продовження мобілізації, попри гострі дискусії навколо цієї теми. Він підкреслив, що без поповнення армії країна не зможе витримати рівень загроз, з якими стикається щодня.
Тотальна війна означає, що фронт потребує не лише техніки, зброї та боєприпасів, а й постійного людського ресурсу. Військові мають проходити ротації, відновлювати сили, замінювати втрати та виконувати завдання на різних напрямках. Якщо цей процес зупинити, навантаження на вже мобілізованих і чинних військовослужбовців лише зростатиме. Саме тому мобілізаційне питання залишається одним із найскладніших для влади, армії та суспільства.
«Ми ведемо найжахливішу повномасштабну, тотальну війну нині. Війну, в якій беруть участь мільйони людей. Іншого шляху немає», — сказав Буданов.
Ця тема болюча для багатьох родин. Вона стосується не абстрактної статистики, а реальних людей. Саме тому будь-які рішення щодо мобілізації потребують максимально зрозумілих правил і людського підходу.
Які проблеми навколо мобілізації визнають публічно
Буданов також заявив, що готовий боротися з «ексцесами» з боку офіцерів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Тема роботи ТЦК та СП залишається однією з найбільш обговорюваних у суспільстві, оскільки українці регулярно повідомляють про випадки порушень, конфлікти та неправильну комунікацію під час мобілізаційних заходів. На цьому тлі питання не обмежується лише тим, чи має тривати мобілізація. Не менш важливо, як саме вона проводиться і чи дотримуються права громадян.
Омбудсмен Дмитро Лубінець раніше заявляв, що у 2025 році отримав понад шість тисяч звернень від українців щодо порушення їхніх прав під час мобілізації. За його словами, це у 333 рази більше, ніж у 2022 році. Така динаміка свідчить про те, що проблема стала набагато помітнішою і потребує системного реагування. Лубінець також вимагав терміново створити робочу групу при Міністерстві оборони, яка мала б займатися питаннями порушень прав людини під час мобілізації.
Серед найчастіших питань, які виникають навколо мобілізації, можна виділити кілька напрямків:
- законність дій представників ТЦК під час вручення повісток;
- якість проходження військово-лікарських комісій;
- строки оформлення документів і бронювання;
- прозорість рішень щодо придатності до служби;
- захист прав громадян під час мобілізаційних процедур.
Ці питання важливі не лише для тих, хто підлягає мобілізації, а й для всього суспільства. Якщо правила зрозумілі, а процедури прозорі, рівень напруги навколо мобілізації зменшується. Якщо ж люди бачать порушення або неоднакове застосування норм, недовіра до системи зростає. Саме тому заяви про боротьбу з порушеннями мають супроводжуватися реальними змінами в роботі відповідальних структур.
Що відомо про реформу мобілізації
Питання оновлення мобілізаційної системи обговорюється вже не перший місяць. 23 лютого міністр оборони Михайло Федоров заявляв, що в Україні триває робота над комплексною реформою мобілізації. Йдеться про спробу зробити процес більш зрозумілим, сучасним і менш конфліктним для громадян. У центрі уваги — цифровізація, швидкість оформлення документів, якість даних і мінімізація помилок у системі.
30 березня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оцінив мобілізацію в Україні на шість-сім балів із десяти. За його словами, нинішнє завдання — зробити цей процес комфортнішим для громадян. Така оцінка показує, що навіть військове керівництво визнає потребу в удосконаленні системи. Адже мобілізація має не тільки забезпечувати потреби армії, а й працювати в межах закону, без зайвого тиску та хаосу.
| Дата | Що повідомлялося | Чому це важливо |
|---|---|---|
| 23 лютого | Михайло Федоров заявив про роботу над комплексною реформою мобілізації | Це може змінити підхід до організації процесу |
| 30 березня | Олександр Сирський оцінив мобілізацію на шість-сім балів із десяти | Військове керівництво визнає потребу покращень |
| 4 травня | Повідомлялося про розробку рішення щодо помилок під час ВВК | Якість медичних комісій прямо впливає на мобілізаційний ресурс |
| 13 травня | Дмитро Лубінець заявив про понад шість тисяч звернень щодо порушень | Права громадян залишаються окремою проблемою мобілізації |
| 15 травня | Буданов пояснив, чому мобілізація має тривати | Держава пов’язує її з потребами оборони під час тотальної війни |
Ця хронологія показує, що мобілізаційна тема розвивається одразу в кількох площинах. З одного боку, армії потрібне поповнення, і влада говорить про відсутність альтернативи. З іншого боку, є численні скарги громадян, проблеми з проходженням процедур і потреба в реформах. Саме поєднання цих факторів робить тему мобілізації однією з найгостріших у країні.
Чому ВВК і бронювання стали окремими темами
Окрему увагу в контексті мобілізації привертають військово-лікарські комісії. 4 травня повідомлялося, що в Міністерстві оборони розробляють комплексне рішення, яке має усунути помилки, допущені під час проходження ВВК, а також підвищити якість мобілізаційного ресурсу. Це важливо, оскільки саме висновки медичних комісій визначають, чи може людина проходити військову службу та в яких умовах. Помилки на цьому етапі можуть мати серйозні наслідки як для конкретної людини, так і для армії.
Не менш обговорюваною залишається тема бронювання. В Україні вже скорочували строки оформлення через Дію після виправлення даних, однак для цього діють певні умови. Для бізнесу, державного сектору та критично важливих підприємств швидкість бронювання має велике значення, адже від цього залежить безперервність роботи. Водночас для армії важливо, щоб система не створювала зловживань і не зменшувала реальний мобілізаційний ресурс.
«Реформа мобілізації має поєднати дві речі: потреби фронту і повагу до прав людини. Без цього неможливо знизити напругу в суспільстві», — коментують експерти з військово-правових питань.
Як суспільство реагує на заяви про мобілізацію
Реакція українців на тему мобілізації залишається дуже різною. Частина суспільства погоджується з аргументом, що під час повномасштабної війни армія не може триматися лише на добровольцях. Інші наголошують, що держава має насамперед навести лад у процедурах, роботі ТЦК, проходженні ВВК та комунікації з громадянами. Саме тому заяви про необхідність мобілізації часто супроводжуються вимогами справедливості, прозорості й однакових правил для всіх.
У коментарях користувачі найчастіше звертають увагу не лише на сам факт мобілізації, а на те, як вона проводиться. Люди очікують зрозумілих правил, поваги до документів, швидкого виправлення помилок і відповідальності за порушення. Це особливо важливо в умовах, коли війна триває роками, а рівень втоми в суспільстві зростає. Тому комунікація влади щодо мобілізації має бути максимально конкретною.
Що означає заява Буданова для подальших рішень
Заява Буданова фактично підтверджує, що мобілізація під час війни залишатиметься одним із ключових інструментів забезпечення армії. Він прямо сказав, що добровольців недостатньо, а Україна веде тотальну війну, в якій беруть участь мільйони людей. Водночас його слова про боротьбу з «ексцесами» з боку ТЦК показують, що проблема якості мобілізаційного процесу також визнається на високому рівні. Це означає, що найближчим часом суспільство й надалі чекатиме не лише пояснень, а й конкретних змін у процедурах.
Найбільший виклик для держави зараз — поєднати потреби оборони з довірою громадян. Якщо мобілізація триватиме без зрозумілих правил і швидкого реагування на порушення, напруга буде лише зростати. Якщо ж реформа справді покращить роботу ТЦК, ВВК, бронювання та комунікацію, система може стати більш передбачуваною. У такому разі суспільству буде легше сприймати важкі, але необхідні рішення в умовах війни.
Буданов заявив, що іншого шляху, окрім продовження мобілізації, зараз немає, адже без цього країна може не витримати навантаження повномасштабної війни. Водночас сам факт необхідності мобілізації не знімає з держави відповідальності за якість її проведення. Права громадян, прозорі процедури, коректна робота ТЦК і справедливі рішення ВВК залишаються не менш важливими, ніж потреби армії. Саме від цього залежить, чи зможе мобілізаційна система працювати ефективно й без зайвого суспільного конфлікту.
Раніше ми повідомляли, який повинен бути стаж для виходу на пенсію в Україні у 60 років і скільки платитимуть у 2026-му, якщо є 40+ років стажу.