Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі, яка може стати важливим орієнтиром для багатьох військовозобов’язаних в Україні, повідомляє vv.com.ua з посиланням на sud.ua.
Суд частково задовольнив позов громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та визнав протиправним внесення інформації про порушення правил військового обліку до державного реєстру. Причиною стала відсутність доказів того, що чоловіку вручали повістку або офіційно направляли його на проходження військово-лікарської комісії. Йдеться про справу №260/1357/26, яка вже привернула увагу юристів та фахівців у сфері мобілізаційного законодавства.
У центрі спору опинилися дані в застосунку «Резерв+», де позивачу відобразили порушення військового обліку через нібито непроходження ВЛК. Водночас сам ТЦК підтвердив: повістки громадянину не надсилалися, адміністративні матеріали не складалися, а звернення до поліції щодо його розшуку не оформлювалися.
У чому полягав конфлікт між громадянином і ТЦК
Позивач перебував на військовому обліку, однак після перевірки інформації у застосунку побачив позначку про порушення правил обліку. Через адвокатський запит чоловік звернувся до ТЦК, щоб з’ясувати підстави такого запису. Відповідь виявилася несподіваною навіть для юристів.
У ТЦК офіційно повідомили, що:
- повістка для проходження ВЛК не вручалася;
- направлення на медогляд не видавалося;
- протоколи про адміністративне порушення не складалися;
- поліцію для доставки громадянина не залучали.
Після цього чоловік звернувся до суду з вимогою скасувати внесені до реєстру дані та визнати дії ТЦК незаконними.
Юристи зазначають, що подібні ситуації останнім часом дедалі частіше стають предметом судових спорів.
“Якщо немає підтвердження вручення повістки чи виклику, довести факт ухилення або порушення військового обліку надзвичайно складно”, — пояснив адвокат з питань військового права.
Що встановив суд під час розгляду справи
Під час розгляду матеріалів суд звернув увагу на відсутність доказів, які б підтверджували законність дій ТЦК. Зокрема, у справі не було документів про вручення повістки або направлення на проходження ВЛК. Не виявилося й постанов чи протоколів про адміністративне правопорушення.
Окремо суд проаналізував норми Закону України №3621-IX у редакції Закону №4235-IX. На думку суду, позивач не мав обов’язку самостійно звертатися до ТЦК або через «Резерв+» отримувати направлення на проходження повторної військово-лікарської комісії.
Також суд звернув увагу, що в електронному військово-обліковому документі не було даних про статус “обмежено придатний” чи інших відомостей, які б вимагали повторного медичного огляду.
Які аргументи стали ключовими
Суд фактично визнав, що сам запис у реєстрі не може вважатися доказом порушення. Для цього мають бути конкретні юридичні підстави та належні процедури повідомлення громадянина.
Основні аргументи суду:
| Обставина | Позиція суду |
|---|---|
| Відсутність повістки | Немає доказу виклику до ТЦК |
| Відсутність направлення на ВЛК | Немає підтвердження ухилення |
| Відсутність адмінпротоколу | Не доведено порушення |
| Дані в «Резерв+» | Самі по собі не є підставою |
Після аналізу матеріалів суд дійшов висновку, що внесення інформації про порушення військового обліку було безпідставним.
Яке рішення ухвалив адміністративний суд
Суд частково задовольнив позов військовозобов’язаного. Дії територіального центру комплектування щодо внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів визнали протиправними.
Крім того, ТЦК зобов’язали виключити інформацію про порушення правил військового обліку щодо позивача. Також суд постановив компенсувати чоловіку витрати на судовий збір у сумі 1331,20 гривні.
Втім, частину позовних вимог суд залишив без задоволення.
“Це рішення може стати важливим прецедентом для аналогічних справ по всій Україні”, — вважає експерт з адміністративного права.
Чому це рішення важливе для військовозобов’язаних
На думку правників, справа демонструє, що навіть під час воєнного стану державні органи повинні дотримуватися встановлених процедур. Вручення повістки, належне повідомлення громадянина та документальне оформлення залишаються обов’язковими елементами мобілізаційного процесу.
Особливо активно це рішення обговорюють через збільшення кількості скарг на помилки в електронних реєстрах. Частина громадян повідомляє про появу позначок щодо порушення обліку без офіційного інформування або пояснень.
Фахівці радять уважно перевіряти свої дані у державних сервісах та за необхідності звертатися із запитами до ТЦК.
Що варто знати громадянам
- запис у реєстрі можна оскаржити в суді;
- відсутність повістки може мати вирішальне значення;
- ТЦК повинні підтвердити факт належного повідомлення;
- електронний запис не завжди є достатньою підставою для обмежень;
- суд враховує повноту документального оформлення.
При цьому юристи наголошують, що кожна справа розглядається індивідуально, а остаточне рішення залежить від конкретних доказів та обставин.
Як може змінитися практика після цього рішення
Після появи інформації про рішення Закарпатського окружного адміністративного суду експерти припускають, що кількість подібних позовів може зрости. Особливо це стосується випадків, коли громадяни дізнаються про нібито порушення військового обліку лише через електронні сервіси.
Сама справа також вкотре порушила питання щодо точності роботи цифрових реєстрів та взаємодії між ТЦК і державними платформами. На тлі активної цифровізації мобілізаційних процесів тема юридичної коректності внесення даних стає дедалі актуальнішою.
Рішення ще може бути оскаржене в апеляційному порядку, однак уже зараз воно викликало широкий резонанс серед військовозобов’язаних та правозахисників.
Раніше ми повідомляли, який повинен бути стаж для виходу на пенсію в Україні у 60 років і скільки платитимуть у 2026-му, якщо є 40+ років стажу.