На світанку ядерної епохи група науковців створила Doomsday Clock як символ того, наскільки близько людство підійшло до самознищення. У 2026 році стрілки цього символічного годинника встановили на 85 секунд до півночі, що стало найнебезпечнішою позначкою за всю історію його існування. Про це повідомили у Bulletin of the Atomic Scientists, які заснували Годинник Судного дня ще у 1947 році, зазначає редакція vv.com.ua. Північ у цій концепції означає момент, коли Земля стає непридатною для життя людини. Фактично, йдеться не про точний прогноз, а про тривожний сигнал для всього світу.
Чому стрілки знову посунулися вперед
Ще минулого року годинник показував 89 секунд до півночі, що вже тоді вважалося рекордно небезпечним показником. У 2023 та 2024 роках він стояв на позначці 90 секунд, однак відсутність реального прогресу змусила вчених переглянути оцінку. Основними причинами стали ядерні ризики, кліматична криза, біологічні загрози та стрімкий розвиток штучного інтелекту без належного регулювання. Окремо експерти наголошують на масштабному поширенні дезінформації та теорій змови. Кожна з цих загроз окремо небезпечна, але разом вони підсилюють одна одну.
“Людство не досягло достатнього прогресу в подоланні екзистенційних ризиків, які загрожують нам усім”, — зазначила президентка та CEO Bulletin Александра Белл.
Ядерна напруга і кінець контролю над озброєннями
Голова науково-безпекової ради Bulletin, фізик Деніел Голц, звертає увагу на різке загострення міжнародної ситуації. За його словами, замість співпраці великі держави стали ще більш агресивними та націоналістичними. У 2025 році активізувалися військові конфлікти за участю країн, що володіють ядерною зброєю. Особливе занепокоєння викликає завершення дії останнього договору між США та Росією щодо контролю ядерних арсеналів. Уперше за понад пів століття світ може залишитися без будь-яких обмежень у цій сфері.
“Це створює реальний ризик неконтрольованої гонки ядерних озброєнь”, — наголосив Голц.
Нові біологічні та технологічні загрози
Окрім ядерної небезпеки, науковці попереджають про серйозні ризики у сфері біології. Йдеться, зокрема, про експерименти з так званим синтетичним «дзеркальним життям», наслідки яких людство поки що не здатне повністю передбачити. Водночас швидке поширення інструментів штучного інтелекту без глобальних правил посилює проблему дезінформації. Це ускладнює боротьбу з усіма іншими кризами — від клімату до безпеки. Фахівці визнають: світ залишається неготовим до комбінованих загроз нового типу.
Що таке Годинник Судного дня і хто його визначає
Ідея Doomsday Clock виникла після Другої світової війни серед науковців, які працювали над Манхеттенським проєктом. Спочатку він оцінював лише ядерну небезпеку, але з 2007 року до розрахунків додали кліматичні чинники. Щороку час на годиннику встановлює рада експертів Bulletin за участю Ради спонсорів, до якої входять лауреати Нобелівської премії. Це не механічний прилад, а колективна експертна оцінка стану цивілізації.
Чи варто сприймати цей годинник буквально
Самі автори наголошують: Doomsday Clock — це радше метафора, ніж точний вимір. Деякі вчені критикують його за спрощення складних процесів. Водночас кліматолог Майкл Манн вважає, що попри недосконалість, цей інструмент ефективно нагадує суспільству про крихкість сучасного світу. Аналітики також підкреслюють, що перехід від “хвилин” до “секунд” до півночі лише відображає реальність. Ігнорувати цей сигнал стає дедалі складніше.
Коли годинник був найдалі від півночі
Історія знає й позитивні приклади. У 1991 році стрілки відсунулися аж на 17 хвилин до півночі після підписання договору про скорочення стратегічних озброєнь між США та СРСР. Це показує, що політичні рішення здатні реально зменшувати глобальні ризики. Для наочності — коротка таблиця ключових моментів:
| Рік | Час до півночі | Причина |
|---|---|---|
| 1991 | 17 хвилин | Договір про скорочення ядерних озброєнь |
| 2023–2024 | 90 секунд | Сукупність глобальних криз |
| 2026 | 85 секунд | Загострення ядерних, кліматичних і технологічних ризиків |
Як людство може “відкрутити час назад”
Експерти Bulletin переконані: оскільки люди створили ці загрози, вони здатні їх і зменшити. Для цього потрібні скоординовані дії на глобальному рівні, але й роль окремих людей не варто недооцінювати. Обговорення складних тем допомагає боротися з дезінформацією та тиснути на політиків. Перед переліком варто зазначити, що навіть дрібні зміни у поведінці можуть мати накопичувальний ефект.
- свідоме ставлення до енергоспоживання та транспорту;
- зменшення харчових відходів і використання пластику;
- підтримка незалежної журналістики та перевірених джерел інформації;
- участь у громадських ініціативах і діалозі.
“Без фактів немає правди, а без правди — довіри”, — наголосила журналістка Марія Ресса, підкреслюючи важливість спільної інформаційної реальності.
Читайте також: яйця захищають від хвороби Альцгеймера – нове дослідження показує зниження ризику на 47%.