Ми постійно їмо – щось швидке на ходу, перекус у кафе чи повноцінний домашній обід. Але незалежно від меню, їжа має перетворитися на поживні речовини, які організм зможе засвоїти. За це відповідають травні ферменти – невидимі, але надзвичайно важливі “рvобітники” нашої системи травлення.
Якими бувають травні ферменти?
Травні ферменти – це спеціалізовані білкові молекули (ензими), які прискорюють хімічні реакції розщеплення складних поживних речовин на прості компоненти для легшого засвоєння їх організмом.
Ферментів багато, і кожен з них виконує свою функцію:
- протеази (пепсин, трипсин) – розщеплюють білки на амінокислоти;
- ліпаза – «перетворює» жири на жирні кислоти та гліцерин;
- амілаза – відповідає за перетравлення вуглеводів;
- мальтаза, лактаза, сахараза – ферменти, що розщеплюють конкретні види цукрів;
- ДНКаза і РНКаза – розщеплюють нуклеїнові кислоти.
Усі ці ферменти синтезуються в різних частинах шлунково-кишкового тракту – від ротової порожнини до підшлункової залози та тонкого кишківника. І коли хоча б один з них «виходить з ладу» – людина відчуває це практично відразу через появу дискомфорту в животі, здуття, важкості після їди, порушення стулу або навіть болів у кишечнику.
Цікавий факт! Травні ферменти активуються не всі відразу – деякі з них запускаються тільки після сигналу від інших. Наприклад, фермент пепсин, що розщеплює білки в шлунку, існує спочатку в неактивній формі – у вигляді пепсиногену. І лише коли в шлунку з’являється соляна кислота (тобто підкислюється середовище), він перетворюється на активний пепсин. Це своєрідний захисний механізм, щоб ферменти не “перетравили” самі себе ще до початку роботи.
Найпоширенішим джерелом енергії в нашому раціоні є вуглеводи, оскільки вони містяться у безлічі продуктів – від хліба до бананів. І саме тому процес їхнього перетравлення запускається вже в ротовій порожнині, а «відповідає» за нього фермент амілаза.
Що являє собою амілаза?
Амілаза – це фермент, який першим починає «обробляти» бутерброд, картоплю чи будь-які страви, що містять крохмаль. Він розщеплює складні вуглеводи до простіших форм, які організм здатен засвоїти.
Амілаза існує у двох формах:
- слинна амілаза – виробляється слинними залозами;
- панкреатична амілаза – синтезується підшлунковою залозою. Її можна вимірювати окремо чи в комплексі за слинною (сумарний показник називається альфа-амілаза).
Аналіз на амілазу є важливим діагностичним маркером для оцінки роботи підшлункової залози, а також “індикатором” інших хвороб – наприклад, цукрового діабету, патологій печінки, нирок, жовчного міхура, слинних залоз.
Про що може розповісти аналіз на амілазу?
Рівень амілази в крові різко підвищується при гострому панкреатиті. Це один з найшвидших і найчутливіших показників, який дозволяє лікарю запідозрити запалення ще до появи серйозних симптомів.
Але не тільки гострий панкреатит є «винуватцем» поганих аналізів. Підвищення рівня амілази також може свідчити про такі хвороби і стани:
- загострення хронічного панкреатиту;
- проблеми з жовчовивідними шляхами;
- травми живота;
- запалення слинних залоз;
- порушення прохідності кишечника.
Зниження рівня цього ферменту є не менш показовим. Воно може говорити про хронічний панкреатит з виснаженням функції підшлункової залози, хвороби печінки, а також важке спадкове захворювання – муковісцидоз.
Важливо! Цифри у бланку аналізу – це ще не діагноз. Їх потрібно зіставляти з клінічною картиною, об’єктивними змінами та результатами інших обстежень. Саме тому будь-які лабораторні аналізи має інтерпретувати тільки лікар.
Коли потрібно перевірити амілазу?
Лікарі попереджають, що в обстеженні «про всяк випадок» здебільшого немає сенсу (виняток – спеціально розроблені скринінгові програми «Check-Up»). Але якщо з’являються певні скарги, перевірити рівень амілази треба обов’язково. Найпоширеніші з них:
- біль у верхній частині живота або в лівому підребер’ї;
- нудота, блювання, втрата апетиту (особливо після вживання жирної їжі напередодні);
- часто відчувається тяжкість, навіть після легкої їжі;
- змінився стул (насторожити має поява неперетравлених шматочків їжі, жирний блиск).
Зверніть увагу! До «групи ризику» належать пацієнти, в яких раніше вже діагностували панкреатит, холецистит, жовчнокам’яну хворобу, а також ті, хто в минулому переніс травми живота чи хірургічне втручання в цій ділянці.
Іноді аналіз на амілазу поєднують з визначенням ліпази – така комбінація дає більш точну картину стану підшлункової залози.
Але не треба панікувати, якщо рівень ферментів виявився далеким від ідеалу – сучасна медицина може вирішити майже все і навіть трохи більше. І саме тому не треба боятися обстеження, адже своєчасна лабораторна діагностика – це можливість виявити проблему ще до того, як вона перетвориться на серйозне захворювання.