Захід нашкодить собі арештом заморожених активів РФ, але є альтернатива, – FT

Проблеми конфіскації російських активів / фото REUTERS

Західна кампанія економічного тиску на Росію переходить у нову площину і стосується арешту суверенних активів. До березня 2022 року США та ЄС заморозили близько 300 млрд доларів резервів російського центробанку у відповідь на вторгнення РФ в Україну. Наразі країни G7 обговорюють, чи варто конфісковувати це майно, пише Financial Times.

Менш ризикованим, за словами автора публікації, може бути фінансування Києва за рахунок щорічних прибутків від російських активів.

Зазначається, уряд США підтримує конфіскацію як «контрзахід» для держав, що «постраждали» від війни. Там посилаються на міжнародно-правову доктрину репресалій: коли одна держава завдає шкоди іншій, то постраждала сторона може вжити контрзаходів проти кривдника.

Відео дня

«Виправдання для конфіскації російських державних активів, аргумент про репресалії має три проблеми: йому бракує переконливості, на нього посилаються не ті сторони і він підриває порядок, заснований на правилах, які західні уряди стверджують, що захищають», – пише автор статті.

За його словами, у випадках, коли конфіскація відігравала певну роль у відповіді на агресію, в результаті вона призводила до відкритого протистояння між тими, хто конфісковував і у кого конфіскували.

Журналісти наводять приклад Німеччини після Першої світової війни, яка втратила більшість власності за кордоном. Але інші країни могли активувати повноваження щодо конфіскації, лише оголосивши війну кайзеру. Іншим прецедентом є конфіскація іракських іноземних активів для покарання за вторгнення в Кувейт у 1990 році. Однак це сталося після дозволу ООН на міжнародне втручання для відновлення миру.

«Такі приклади свідчать про те, що союзники України не можуть мати неоднозначну позицію, заявляючи про повноваження під час війни, водночас наполягаючи, що вони не воюють з Росією», – підкреслює FT.

До того ж конфіскація – це дестабілізуючий прецедент, який можуть створити західні країни, заарештовуючи активи для припинення війни, в якій вони не беруть відкритої участі. Наприклад, азійські країни могли б заарештувати іноземні активи будь-якої держави з коаліції на чолі з США, яка вторглася до Іраку.

Також вагомим аргументом проти конфіскації, за словами автора, є економічна недоцільність. Допомога Україні з боку США та ЄС до цього часу становила більше $100 млрд на рік. Ця сума є цілком прийнятною для трансатлантичної економіки.

Водночас фінансування України за рахунок кількох мільярдів євро щорічних прибутків від російських активів переспрямує потоки доходів, а не торкнеться основної суми, а міжнародно-правові наслідки будуть м’якшими, пише Financial Times.

Конфіскація активів РФ

Раніше УНІАН писав, що США пропонує робочим групам G7 розглянути шляхи конфіскації $300 мільярдів заморожених активів Росії. Союзники України поспішають узгодити відповідний план до другої річниці повномасштабного вторгнення.

Однак арешт США активів центробанку РФ може нести певні ризики. Ухвалення спеціальних законів для арешту суверенних активів «виглядатиме лицемірно» для більшості країн світу.

Водночас Саймон Хінріксен в статті для The Financial Times зауважив, що ЄС і США повинні забрати заморожені активи Росії і передати їх Україні. Це правильне рішення, і є історичні прецеденти як конфіскації іноземних активів під час військового конфлікту, так і розподілу репарацій після його завершення.

www.unian.ua

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *