Підпишіться на нас в Google
Банкам рекомендували підтримати підприємства, в першу чергу ті, які провадять діяльність у критично важливих галузях економіки.
Пишний попросив банки піти на зустріч бізнесу через російські атаки / фото УНІАН, Олександр Синиця
Очільник НБУ Андрій Пишний звернувся до банків з рекомендаціями підтримати підприємства реального сектору, які постраждали внаслідок російських ударів.
“Систематичні атаки Росії на енергетичну, логістичну, складську та портову інфраструктуру мають наслідки. Ми бачимо, як вкотре ускладнились умови роботи українського бізнесу. Особливо відчутно на підприємства реального сектору впливає обмеження морської логістики. Через це експорт продукції суттєво затримується або тимчасово призупиняється. Погіршуються грошові потоки, накопичується готова продукція, змінюються ціни та попит, порушуються виробничі й логістичні ланцюги”, – написав Пишний.
Він додав, що це все призводить до навантаження на бізнес, а також погіршення їхньої можливості вчасно обслуговувати кредити та залучати нове фінансування. За словами Пишного, якщо не реагувати на ці ризики, то це може призвести до погіршення якості кредитних портфелів банків.
Відео дня
На тлі цього, Пишний закликав банки підтримати підприємства, в першу чергу ті, які провадять діяльність у критично важливих галузях економіки. Зокрема пропонується:
1. Розглядати можливість індивідуальної підтримки позичальників. Зокрема, через реструктуризацію кредитної заборгованості, зміни графіків погашення або застосування інших інструментів підтримки відповідно до внутрішньої політики управління ризиками банку.
Водночас він наголосив, що реструктуризація не повинна використовуватися для приховування неплатоспроможності позичальника.
2. Проводити регулярний моніторинг фінансового стану підприємств, враховуючи вплив тимчасових логістичних обмежень, динаміку цін, зміну попиту, втрату виробничих і господарських зв’язків та інші чинники, що можуть впливати на їхню спроможність обслуговувати кредити;
3. Враховувати чинні регуляторні особливості, які Національний банк уже запровадив для оцінки кредитного ризику в умовах воєнного стану;
4. Під час оцінки аграрних підприємств використовувати передбачені нормативною базою підходи, які дають змогу оцінювати їхній фінансовий стан з урахуванням повного виробничого циклу та не погіршувати оцінку через тимчасову волатильність показників, спричинену логістичними обмеженнями чи сезонними чинниками;
5. Забезпечити безперервність кредитування агропромислового комплексу, насамперед для фінансування осінньої посівної кампанії та підтримки інших критично важливих виробничих процесів галузі;
6. Розширювати доступ аграрних підприємств до фінансування, використовуючи наявні програми підтримки з урахуванням можливості прийняття готової продукції як забезпечення за кредитами відповідно до нормативно-правових актів НБУ.
Водночас Пишний заявив, що НБУ планує також адаптувати регуляторні умови до поточної ситуації. Зокрема планується розширити чинні особливості застосування вимог щодо оцінки кредитного ризику. Також НБУ планує розширити можливості банків ураховувати вартість застави товарів в обороті або в переробці для продукції агропромислового сектору під час розрахунку кредитного ризику, зокрема підвищивши коефіцієнт ліквідності такої застави.
“Важливо, що підтримка не означає ігнорування ризиків. Банки мають і надалі належно оцінювати кредитоспроможність позичальників та відображати реальний рівень кредитного ризику. Запропоновані заходи не повинні приховувати проблемні кредити чи замінити якісне управління ризиками. Вони покликані допомогти життєздатному бізнесу пройти період тимчасових труднощів без втрати доступу до фінансування”, – наголосив Пишний.
Виклики для українського бізнесу: що відомо
Нагадаємо, останнім часом РФ суттєво посилила атаки на український бізнес. Зокрема, 31 липня росіяни вдарили по відділенню “Нової пошти” у Вінницькій області. Це стало щонайменше десятим ударом окупантів по обʼєктах компанії за останній час.
Крім того, РФ збільшила кількість ударів по українських АЗС. За даними Financial Times, за останній час Москва знищила близько 200 таких обʼєктів в Україні, аби погіршити життя для цивільних українців.