Підпишіться на нас в Google
Інвестори в РФ дедалі менше купують російські держоблігації.
Мінфін РФ підтримало законопроєкт, який передбачає переведення майже 40 мільярдів доларів приватних пенсійних накопичень до державної скарбниці / фото REUTERS
Після конфіскації активів і підвищення податків Кремль може вдатися до нового джерела фінансування війни – приватних пенсійних накопичень росіян. Про це пише старша наукова співробітниця з питань геоекономіки та технологій у Європейській раді з міжнародних відносин Агата Демаре в колонці для Foreign Policy.
Так, у червні Міністерство фінансів Росії підтримало законопроєкт, який передбачає переведення майже 40 мільярдів доларів приватних пенсійних накопичень до державної скарбниці. Того ж місяця лідер КПРФ Геннадій Зюганов закликав Володимира Путіна використати майже 1,8 трлн доларів, які російські компанії та громадяни зберігають на банківських рахунках, для підтримки державних фінансів. За його словами, це “три державні бюджети, які просто лежать і збагачують банкірів”.
Демаре зазначає, що у перші два роки війни багатіли навіть звичайні росіяни: зарплати швидко зростали, військові заводи створювали робочі місця, а щедрі виплати контрактникам спрямовувалися до найбідніших регіонів. Проте ця модель фактично вичерпала себе, оскільки доступних джерел грошей у влади стає дедалі менше.
Відео дня
Першим джерелом стали приватні активи. За підрахунками видання Cedar, яке заснували російські економісти в еміграції, з початку 2022 року до кінця 2025-го прокуратура подала позови про вилучення активів приблизно на 60 млрд доларів. Націоналізація триває й досі. Зокрема, у травні суд передав державі активи засновника “Русагро” Вадима Мошковича вартістю 7,6 млрд доларів – це найбільша конфіскація в межах нинішньої хвилі націоналізації. Щоб уникнути такого сценарію, частина російських олігархів почала добровільно “жертвувати” державі мільярди доларів або виводити свої статки за кордон.
Ті підприємці, які зберегли свої компанії, зіткнулися зі значним зростанням податків. З 2025 року ставка податку на прибуток зросла з 20% до 25%, що, за оцінками влади, мало принести бюджету близько 22 млрд доларів додаткових надходжень на рік. Однак очікуваного ефекту це не дало, адже багато компаній уже працюють зі збитками. За підсумками 2025 року їхні витрати перевищили доходи приблизно на 150 млрд доларів.
Коли можливості бізнесу майже вичерпалися, Кремль почав перекладати дедалі більшу частину військових витрат на державні компанії та регіони. Найяскравіший приклад – “Газпром”, який раніше забезпечував близько 10% доходів федерального бюджету. У 2022 році компанію змусили перерахувати державі еквівалент 72 млрд доларів, а протягом 2023–2024 років вона щомісяця додатково сплачувала ще по 50 млрд рублів. Це призвело до першого за майже чверть століття річного збитку компанії. Хоча у 2024 році “Газпром” знову став прибутковим, його ринкова капіталізація скоротилася до 26 млрд доларів – у 15 разів менше, ніж на піку у 2008 році.
Аналогічна ситуація склалася й у регіонах. Федеральний бюджет скорочує соціальні видатки та перекладає дедалі більше витрат на місцеву владу, яка фінансує компенсації сім’ям загиблих військових, відбудову окупованих територій України та премії новобранцям. У результаті 73 із 89 російських регіонів завершили 2025 рік із бюджетним дефіцитом.
Тепер Кремль переходить до найчутливішого джерела фінансування – грошей населення. З січня ПДВ у Росії зріс із 20% до 22%, причому влада прямо пояснила це необхідністю фінансувати оборону та безпеку. Крім того, уряд запланував підвищення тарифів на газ, електроенергію та опалення майже на 28% упродовж 2026–2028 років, хоча офіційно прогнозує інфляцію на рівні близько 5%.
Наступним кроком може стати використання приватних пенсійних накопичень. Законопроєкт дозволить перевести близько 40 млрд доларів із приватних пенсійних рахунків до державного пенсійного фонду, який майже половину своїх коштів інвестує в державні облігації. Для Кремля це спосіб профінансувати бюджетний дефіцит, який лише за перші п’ять місяців року вже майже на 60% перевищив запланований показник на весь рік. Ситуацію ускладнює те, що інвестори дедалі менше купують російські держоблігації – у червні та липні Мінфіну навіть довелося скасувати три з чотирьох аукціонів через відсутність попиту.
Демаре зазначає, що це зовсім не означає швидкого краху російської економіки: Кремль і надалі може підвищувати податки, скорочувати витрати або конфісковувати активи. Проте кожен новий рубль, який держава намагатиметься отримати, матиме дедалі вищу політичну ціну. Саме в цьому проявляється головний ефект західних санкцій: Росія не залишиться без грошей найближчим часом, але їй дедалі важче знаходити політично безпечні способи їх залучення.
Економіка Росії – останні новини
Економіка Росії майже перестала зростати: за перші п’ять місяців 2026 року ВВП країни збільшився лише на 0,2%. На цьому тлі російський диктатор Володимир Путін закликав стимулювати інвестиції, однак найбільші компанії РФ, навпаки, масово скорочують капітальні вкладення через падіння прибутків, високі кредитні ставки та економічну невизначеність.
Центробанк Росії шостий місяць поспіль розпродає золото з резервів, щоб покрити дефіцит федерального бюджету, який досяг майже 6 трильйонів рублів за півроку. У червні золотий запас центробанку, п’ятий за розміром у світі, скоротився ще на 9,33 тонни, а з початку року “схуд” на 43,5 тонни.