Хто, за що та коли має платити податок на нерухоме майно
Мільйонам українців – власникам житлової нерухомості, площа якої перевищує визначені законом обсяги, до 1 липня надійшли повідомлення від ДПС про необхідність сплати податку за минулий рік. Для цього у них є 60 діб (з моменту отримання квитанцій замовним листом чи в Електронному кабінеті платника податків), інакше – штраф. Для більшості нараховані суми щороку відрізняються. Це залежить як від розміру мінімальної заробітної плати в Україні, так і від рішень місцевої влади про ставки оподаткування. До того ж, є пільги та винятки. Про все – детальніше.
ЯК ОПОДАТКОВУЄТЬСЯ ЖИТЛО
Податок на житлові квадратні метри нараховують «заднім числом» за попередній рік. Тобто він не стосується нерухомого майна, яким ви не володіли у 2025-му (скажімо, платити податок за придбану цьогоріч квартиру поки що не треба, це доведеться робити вже, починаючи від 2027-го).
Базою оподаткування, за законом, є загальна площа об’єкта житлової нерухомості, у тому числі його часток для кожного із власників.
Але при цьому передбачено пільги: якщо площа нерухомого майна не перевищує 60 кв.м (для квартири), 120 кв.м (для будинку) та 180 кв.м (для інших типів житла, в тому числі їх часток), податок не нараховують. В інших випадках його доведеться сплачувати, але тільки за «понаднормову» площу.
Тобто, якщо площа квартири 100 кв.м, податок нарахують лише за 40 кв.м. А якщо, приміром, ви маєте квартиру площею 60 «квадратів» і 130-метровий будинок, податок платитимете лише за 10 кв.м.
Фото: Jakub Żerdzicki on Unsplash
ХТО Є ПЛАТНИКОМ ПОДАТКУ
Платники податку – фізичні та юридичні особи, у тім числі й нерезиденти, котрі є власниками об’єктів житлової нерухомості. Якщо житловий об’єкт перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, а частки поділені в натурі, то платником є кожен співвласник, залежно від розміру його частки. Якщо ж таку спільну власність в натурі не поділили, платник – один із власників (за згодою усіх співвласників), коли інше не встановлено судом.
Нарахування здійснюють навіть тоді, коли нерухомість не використовують чи здають в оренду. Тобто, якщо родина виїхала на час війни за кордон, але має у власності українську нерухомість, вона має сплачувати цей вид податку в Україні.
При цьому Податкова служба на законних підставах може нарахувати податок на нерухомість за попередні 1095 днів (3 роки) із дня виявлення боргу.
РОЗМІР ПОДАТКУ
Ставки податку для будь-якої нерухомості визначають місцеві органи влади, у розмірі, що не може перевищувати 1,5% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр.
«Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2025 р. становив 8000 гривень на місяць. Тож максимально можливий податок на нерухоме майно за 2025 рік – 120 грн/кв.м площі, що не перевищує встановлені Податковим кодексом України неоподатковувані розміри», – пояснює правознавець Олександр Гарагонич.
Олександр Гарагонич. Фото: Facebook/Олександр Гарагонич
Якщо ж загальна площа об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі її часток, у власності однієї особи перевищує 300 кв.м (для квартири) та/або 500 кв.м (для будинку), суму податку автоматично збільшують на 25 тис. грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості чи його частку (пп. «а»–«г» пп. 266.7.1 ПКУ).
Інформацію про ставки податку на нерухомість, що діють у кожній громаді, оприлюднено на сайті Державної податкової служби.
Для прикладу: у Києві базова ставка оподаткування – 1,5% від розміру мінімальної заробітної плати. Це – максимально передбачені законом 120 гривень за кожен «понаднормовий» квадратний метр. Ставка для наземних та підземних гаражів – 0,4%, тобто 32 гривні за квадратний метр.
Базова ставка податку у Львові – від 0,25% до 1% (від 20 до 80 гривень) за кв.м. (залежно від зони розташування об’єкта, яких у міській громаді чотири).
Такий же розмір податку – 0,25%, 0,5%, 0,75% і 1% – залежно від зони розташування – й у престижній Козинській громаді поблизу Києва.
Якщо сільська, селищна чи міська рада вчасно не оновили рішення про ставки, податок справляють у розмірі, що діяв раніше, до 31 грудня року, що передує звітному бюджетному періоду (зараз – станом на кінець 2024-го).
ПІЛЬГИ ТА ВИНЯТКИ
Починаючи із 1 січня 2023 року, податок на нерухомість (житлову і нежитлову) не нараховують та не сплачують за об’єкти, розташовані у районах активних бойових дій та на тимчасово окупованих РФ територіях України.
Це ж стосується і знищених об’єктів (їх часток) нерухомості по всій країні. У більшості випадків не підлягають оподаткуванню об’єкти, які через бойові дії та обстріли зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту. Але це – за умови, що факт пошкодження зафіксовано й орган місцевого самоврядування своїм рішенням звільнив цю нерухомість від податку.
Усі дані про звільнення від оподаткування об’єктів нерухомості місцева влада та військові адміністрації зобов’язані подавати до ДПС щокварталу.
Є й перелік нерухомості, яку не обкладають податком, незалежно від дії воєнного стану:
– обʼєкти, що перебувають у власності місцевої влади, а також організацій, створених нею, та повністю утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджету і є неприбутковими;
– споруди, розташовані у Чорнобильській зоні;
– будівлі дитячих будинків сімейного типу;
– гуртожитки;
– нерухомість, яка рішенням місцевих органів влади визнана непридатною для проживання (у тому числі у зв’язку з аварійним станом);
– житло, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям з інвалідністю, яких виховують одинокі матері (батьки), але не більше одного такого об’єкта на кожну дитину;
– житло, що належать багатодітним або прийомним сім’ям, де виховують п’ятьох та більше дітей.
Не поширюється такий вид оподаткування і на об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їхніх підприємств; офіційно зареєстрованих релігійних організацій, які використовують цю нерухомість для забезпечення статутної діяльності; будівлі дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів (незалежно від форми власності та джерел фінансування), які використовуються за призначенням.
Звільнено від оподаткування також нежитлову нерухомість державних та комунальних дитячих санаторіїв, таборів, спортивних шкіл та олімпійських баз, центрів фізичного здоров’я населення (якщо вони є неприбутковими) тощо.
Є й низка пільг для дрібного й середнього місцевого бізнесу та резидентів Defence City.
Окрім того, органи місцевого самоврядування мають право встановлювати на території своїх громад додаткові пільги щодо стягнення податку з нерухомості.
Фото: НБУ
ПОКАРАННЯ ЗА НЕСПЛАЧЕНИЙ ПОДАТОК
За несплату чи за несвоєчасну сплату нарахованих податків на нерухомість її власників «карають гривнею». Передбачено, зокрема, такі стягнення:
– штраф у розмірі 5% суми податкового боргу – у разі затримки до 30 календарних днів, наступних за останнім днем передбаченого законом терміну сплати суми грошового зобов’язання (60 днів після отримання повідомлення від ДПС);
– штраф у 10% суми податкового боргу – при затримці у понад 30 календарних днів;
– пеня, починаючи від 91-го дня несплати (у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ за кожен день прострочення).
Якщо заборгованість зі сплати податку становить, приміром, 5000 гривень, пеня за кожен день прострочення – приблизно 2,5 гривні. Начебто небагато. Але у підсумку може «набігти» кругленька сума. Скажімо, за 100 днів прострочення після 90-го дня затримки оплати – це вже 250 гривень пені + 500 гривень штрафу + імовірне додаткове покарання за навмисне ухилення від сплати податків. Це також передбачено законом: якщо з’ясується, що платник знав про свій обов’язок, але свідомо його не виконав, штраф становитиме вже не 10%, а 25% від суми податкового боргу. Повторне порушення протягом 1095 календарних днів або прострочення більш ніж на 90 днів може призвести до штрафу навіть у 50% від суми заборгованості.
Але якщо фіскали не надіслали податкове повідомлення-рішення у встановлені терміни чи не надали платникові необхідну інформацію про об’єкт нерухомості, площу житла, ставку податку та можливі пільги, штрафні санкції не стягують.
Проте якщо до 1 липня власник нерухомості не отримав від ДПС квитанції про нарахування податку замовним листом, радіти цьому не варто. Адже повідомлення вважається доставленим не лише якщо його вручили особисто, надіслали поштою за місцем проживання чи за останньою відомою адресою, а й через Електронний кабінет платника податків. І саме з моменту отримання документа починається відлік терміну для виконання податкового зобов’язання.
Тому обов’язково перевіряйте інформацію про нарахування податку на нерухомість, суму боргу і терміни податкового зобов’язання в Електронному кабінеті платника податків ДПС України.
Підготував Владислав Обух
Перше фото: Tierra Mallorca on Unsplash