Логістичні і транспортні коридори на тлі війни Росії проти України дедалі більше перетворюються на інструмент геополітичного впливу, питання транспортної пов’язаності виходить за межі економіки та стає важливим чинником безпеки.
На цьому наголошували учасники панелі «Інфраструктурна та транспортна пов’язаність» на форумі «Центральна Азія – Туреччина», який відбувся в Анкарі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Якщо на початку епохи глобалізації багато хто говорив про стирання кордонів і втрату значення географічного чинника, то сьогодні ситуація змінилася. Пандемія COVID-19, війна між Росією та Україною, яка триває фактично з 2014 року, та інші регіональні кризи повернули питання кордонів і безпеки в центр міжнародного порядку денного», – зазначив президент Центру близькосхідних досліджень ORSAM Кадір Теміз.
За його словами, війна в Україні стала одним із чинників, які змусили країни переглянути ставлення до безпеки транспортних маршрутів і стабільності глобальної торгівлі. В нових геополітичних умовах транспортні коридори перетворюються не лише на інструмент економічної співпраці, а й на важливий елемент безпеки та впливу. Центральна Азія стає одним із ключових вузлів євразійської торгівлі.
«Інфраструктури недостатньо. Дороги може побудувати одна країна, але коридор одна країна побудувати не може. Коридор має бути інклюзивним для різних держав, враховувати їхні інтереси та робити ці інтереси спільним пріоритетом», – вважає старша радниця аналітичного центру Central Asian Policy Studies Unlock (Алмати) Зухра Халімова.
Учасники дискусії зауважили, що майбутнє Середнього коридору залежатиме не лише від розбудови інфраструктури, а й від політичної стабільності, цифрової інтеграції та координації між державами регіону.
“Без стабільного й ефективного Південного Кавказу бачення безперешкодної інтеграції Туреччини та Центральної Азії не може бути повністю реалізоване. Південний Кавказ є геополітичним і логістичним стрижнем східно-західної пов’язаності”, – зауважила аналітик Центру азійських досліджень (Анкара) Хазель Чаган Елбір.
Учасники дискусії наголосили, що нестабільність на Близькому Сході лише збільшила значення альтернативних транспортних маршрутів між Азією та Європою.
“Сьогодні транспортна пов’язаність є не лише економічним, а й стратегічним питанням. Раніше Середній коридор розглядався як один із кількох транзитних варіантів, нині ж він стає маршрутом, який забезпечує надійне транспортне сполучення між Азією та Європою”, – заявив головний спеціаліст департаменту Глобального Півдня Центру досліджень зовнішньої політики та міжнародних ініціатив (Узбекистан) Шухрат Тухтабаєв.
Експерт зазначив, що модернізація каспійської інфраструктури, розвиток залізничного сполучення та поглиблення співпраці в цьому напрямку між країнами Центральної Азії та Туреччиною мають потенціал перетворити регіон на один із найважливіших центрів світової торгівлі та транзиту.
Як повідомляв Укрінформ, на початку року президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що Анкара докладає зусиль для відродження історичного Шовкового шляху із сучасним підходом, розвиваючи інфраструктуру в країні та підтримуючи проєкт Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту.
Середній коридор, або Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут (ТМТМ) – це маршрут між Китаєм та Європою через Центральну Азію та Кавказ. Загальна протяжність магістралей, залізниць, морських маршрутів перевищує 6,5 тис. кілометрів.