В окупованих Олешках на лівому березі Дніпра склалася критична гуманітарна ситуація. Місто, яке до повномасштабної війни було звичайною громадою з десятками тисяч жителів, тепер фактично відрізане від нормального постачання, медичної допомоги та безпечної евакуації. За словами начальниці Олешківської міської військової адміністрації Тетяни Гасаненко, цієї зими та навесні місцеві мешканці масово гинули від голоду і холоду. Вона заявила, що в місті зруйнована комунальна інфраструктура, а продукти та медикаменти туди практично не доставляють, повідомляє vv.com.ua з посиланням на “Крим.Реалії”.

Ситуація ускладнюється тим, що Олешки перебувають у фактичній блокаді з грудня минулого року. Люди, які залишилися в місті, не мають стабільного доступу до найнеобхіднішого, а дорога до інших населених пунктів залишається смертельно небезпечною. За даними адміністрації, в Олешках можуть перебувати близько двох тисяч цивільних, серед них 47 дітей. Волонтери називають трохи меншу цифру — приблизно 1700–1800 людей, однак і ця кількість свідчить про масштаб проблеми.
Олешки опинилися без їжі, ліків і комунальної інфраструктури
За словами Тетяни Гасаненко, в окупованому місті фактично не працює нормальне забезпечення людей продуктами та медикаментами. Вона розповіла, що навіть звичайне борошно в Олешках продавали склянками, причому за високою ціною. Для людей, які залишилися без стабільного доходу, пенсій, соціальних виплат і можливості нормально купувати продукти, це перетворилося на питання виживання. Грошей у місті майже немає, а обіцяні окупаційною владою виплати, за її словами, отримати вкрай складно.
Щоб оформити так звану допомогу, людям потрібно їхати до Скадовська. Однак ця дорога небезпечна, адже її постійно обстрілювали ще до зими, і там гинули люди. Для літніх мешканців, родин із дітьми, хворих або маломобільних людей така поїздка часто просто неможлива. Саме тому частина цивільних залишається в місті без доступу до грошей, продуктів і ліків.
“Мені відомо, що навіть борошно продавали склянками, і коштувало воно досить дорого. Втім, грошей у місті фактично немає”, — заявила Тетяна Гасаненко.
Для людей у таких умовах навіть мінімальний запас їжі стає питанням життя. Коли немає аптек, транспорту і безпечної дороги, будь-яка хвороба може мати тяжкі наслідки. Саме тому гуманітарна ситуація в Олешках виглядає не як тимчасова криза, а як тривале виживання під окупацією.
Окупанти відбирали продукти у місцевих мешканців
Одна з найтяжчих заяв, яку озвучила начальниця МВА, стосується поведінки російських окупантів щодо цивільного населення. За словами Гасаненко, окупанти не лише не забезпечують мешканців усім необхідним, а й забирають продовольство, яке знаходять у людей. Вона стверджує, що були випадки, коли цивільні гинули, намагаючись захистити свої останні запаси їжі. У місті, де продукти майже не привозять, такі дії фактично позбавляють людей останнього шансу на виживання.
Гасаненко зазначила, що продукти могли зберігатися в підвалах, адже для багатьох мешканців це були останні запаси після тривалих місяців ізоляції. За її словами, окупанти намагалися дістатися до цих запасів силою. Будь-який спротив міг завершитися трагедією. Такі повідомлення доповнюють загальну картину страху, нестачі їжі та повної небезпеки для цивільних.
“Люди гинули, намагаючись захистити свої продукти від окупантів… Ці негідники намагалися відібрати їжу і позбавляли життя кожного, хто просто заважав їм пройти в підвал”, — сказала Гасаненко.
Українська журналістка Марія Семенченко, яка має родичів в Олешках, також розповіла про випадки насильства щодо місцевих. За її словами, до одного чоловіка прийшли окупанти, знайшли в нього продукти, били прикладом і витягли на вулицю. Нападники залишили його лише після того, як почули звук дрона. Цей епізод показує, наскільки нестабільною та небезпечною стала повсякденність для мешканців міста.
Скільки людей залишаються в Олешках
До повномасштабної війни в Олешках проживало близько 24 тисяч осіб. Нині, за даними міської адміністрації, у місті може залишатися приблизно дві тисячі цивільних. Серед них, за наявною інформацією, є 47 дітей. Волонтерка Ксенія Архипова, яка допомагає людям залишати місто та координує поставки продовольства, оцінює кількість мешканців трохи нижче — приблизно у 1700–1800 людей.
Різниця в оцінках пояснюється складністю збору інформації в умовах окупації, небезпеки пересування та відсутності повноцінного зв’язку. Частина людей може переховуватися, частина — не виходити на контакт через страх. Окремі родини можуть змінювати місце перебування всередині громади, рятуючись від обстрілів або дронів. Тому навіть приблизні цифри важливі, бо вони показують: у місті досі є багато людей, яким потрібна допомога.
| Показник | Дані, які озвучують адміністрація та волонтери |
|---|---|
| Населення до повномасштабної війни | близько 24 тисяч осіб |
| Орієнтовна кількість цивільних зараз | близько 1700–2000 людей |
| Кількість дітей | 47 дітей |
| Основні загрози | голод, холод, атаки дронів, обстріли, нестача ліків |
| Період фактичної блокади | з грудня минулого року |
Ці цифри не передають повної картини, але допомагають зрозуміти масштаб гуманітарної катастрофи. Якщо в місті залишаються навіть кілька сотень людей без стабільного постачання, це вже потребує негайної уваги. У випадку Олешок ідеться про тисячі цивільних, частина з яких є вразливими категоріями населення. Саме тому питання евакуації, доступу до їжі та медичної допомоги залишається критичним.
Реєстр загиблих і масштаби трагедії
Ксенія Архипова веде реєстр загиблих в Олешках з осені 2025 року. За її підрахунками, за цей період у місті загинули понад 300 людей. Причини смерті різні: холод, голод, атаки дронів, обстріли та випадки, які описують як розстріли. Така кількість загиблих для невеликого міста свідчить про надзвичайно небезпечні умови життя.
Волонтерська робота в таких обставинах є складною і ризикованою. Людям, які координують допомогу, доводиться працювати з неповними даними, підтримувати зв’язок із родичами мешканців і намагатися знайти можливості для виїзду. Але навіть отримання точної інформації про загиблих може бути проблемою, бо доступ до міста обмежений, а частина фактів стає відомою із запізненням. Через це реальна кількість жертв може відрізнятися від тієї, яку зараз вдається підтвердити.

Серед головних небезпек для тих, хто досі залишається в Олешках, називають кілька факторів:
- відсутність стабільного постачання продуктів;
- брак медикаментів і медичної допомоги;
- зруйновану або непрацюючу комунальну інфраструктуру;
- небезпечні дороги для виїзду з міста;
- атаки дронів, обстріли та насильство з боку окупантів;
- неможливість швидко отримати соціальні виплати або іншу допомогу.
Після кожного з цих пунктів стоять реальні побутові ситуації: люди не можуть купити хліб, не мають чим лікувати хвороби, не знають, чи безпечно вийти з дому. Для літніх мешканців або дітей такі умови особливо небезпечні, адже організм швидше реагує на холод, нестачу їжі та стрес. Саме тому гуманітарна проблема в Олешках не обмежується лише питанням евакуації. Це ще й питання документування втрат, пошуку зниклих і підтримки тих, хто зміг вибратися.
Чому евакуація з Олешок залишається складною
Евакуація з окупованого міста ускладнюється одразу кількома чинниками. По-перше, дороги небезпечні через обстріли та атаки. По-друге, частина людей фізично не може виїхати без сторонньої допомоги. По-третє, мешканці можуть боятися пересування через блокпости, перевірки або ризик потрапити під вогонь.
Для родин із дітьми рішення про виїзд часто стає вибором між двома небезпеками. Залишатися — означає жити без гарантій їжі, тепла та ліків. Виїжджати — означає ризикувати дорогою, яка вже забирала життя людей. Саме тому частина цивільних лишається в місті, навіть якщо умови там майже непридатні для життя.
“У таких ситуаціях цивільні часто не мають справжнього вибору: вони або залишаються в небезпеці, або намагаються виїхати шляхом, який сам по собі може бути смертельним”, — зазначають фахівці, які працюють із гуманітарними кризами.
Окремою проблемою є інформаційна ізоляція. Родичі не завжди можуть швидко дізнатися, чи живі їхні близькі, чи потрібна їм допомога, чи вдалося їм виїхати. Через окупацію та нестабільний зв’язок будь-яка новина з міста стає надзвичайно важливою. Водночас кожне повідомлення потребує обережного ставлення, бо умови на місці змінюються швидко.
Гуманітарна ситуація потребує постійної уваги
Олешки сьогодні стали одним із прикладів того, як окупація перетворює місто на ізольований простір виживання. Тут не йдеться лише про зруйновані будівлі чи відсутність комунальних послуг. Йдеться про людей, які місяцями живуть без стабільного доступу до їжі, ліків і безпечної дороги. Частина мешканців пережила зиму в умовах холоду, голоду та постійної загрози.
Повідомлення МВА, волонтерів і людей, чиї родичі залишаються в місті, складаються в одну тривожну картину. В Олешках досі є цивільні, серед них діти, а кількість загиблих уже обчислюється сотнями. Ситуацію ускладнюють насильство, нестача продуктів, небезпечні дороги та фактична блокада. Саме тому тема окупованих Олешок залишається не лише локальною новиною Херсонщини, а й важливим свідченням гуманітарних наслідків війни.
Зараз головним питанням залишається безпека людей, які досі перебувають у місті. Для них кожен день без допомоги може бути критичним, особливо якщо йдеться про дітей, літніх мешканців і хворих. Дані про загиблих, свідчення про нестачу їжі та повідомлення про насильство показують, що ситуація в Олешках не може сприйматися як звичайна окупаційна реальність. Це гуманітарна катастрофа, наслідки якої ще доведеться повністю встановити.
Раніше ми повідомляли, що російський дрон атакував цивільну мешканку Дар’ївки Херсонської області.
