Аварійні відключення: Коли генерації від 5 до 30 МВт буде в Україні 300+, у нас не буде проблем

Аварійні відключення: Коли генерації від 5 до 30 МВт буде в Україні 300+, у нас не буде проблем

Як українській енергетичній системі виживати і змінюватись, навіть під час аварійних відключень?

Метеозалежними можуть бути не лише люди, але й поранені ворогом електромережі. Йдеться саме про українську. 14 травня на сторінці Укренерго було опубліковане оголошення: «Укренерго вводить екстрені відключення у Києві та Дніпропетровській області. Це вимушений захід, який є наслідком масованих атак Росії. На жаль, графіків не існує, бо відключення не планові і вони необхідні для термінового балансування енергосистеми. Будь ласка, наберіться терпіння. Всі енергетики працюють у режимі нон-стоп, щоб якнайшвидше повернути світло».

Аварійні відключення: Коли генерації від 5 до 30 МВт буде в Україні 300+, у нас не буде проблем

Михайло Гончар, експерт з енергетичних питань і президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»

Згодом про аварійні відключення споживачів за вказівкою Укренерго також повідомили  Сумиобленерго, Вінницяобленерго та Львівобленерго. Головною причиною такої напруженої ситуації експерти називають похолодання. Саме температурні перепади спричинили збільшений попит на електроенергію. «Люди почали грітись», – пояснює Михайло Гончар, експерт з енергетичних питань і президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ». «Виникла більша потреба в електроенергії для споживання, воно пояснюється якраз метеорологічними умовами».

Аварійні відключення: Коли генерації від 5 до 30 МВт буде в Україні 300+, у нас не буде проблем

Геннадій Рябцев, член Експертної ради Міністерства енергетики України

Браком маневрових потужностей пояснює такі відключення і прогнозує нові професор, доктор наук та член Експертної ради Міністерства енергетики України Геннадій Рябцев. «Це було не перше оголошення з початку масованих обстрілів енергетичної структури навесні цього року. Фактично, атаки по теплових електростанціях призвели до того, що у нас дуже невеликий обсяг маневрових потужностей, тобто тих, які дозволяють збільшувати обсяг генерації паралельно зі зростанням споживання».

Звісно, що залежність подачі електроенергії від погодних умов не є нормальною ситуацією. Але для українців вона має стати звичною, поки що інших варіантів нема. «Все залежить від регіонів і від погодних умов», – прогнозує Михайло Гончар часові відрізки і частоту таких відключень і додає: «Але це буде для нас звично, попереду літо». Обстріли і знищення росіянами української енергосистеми стають дошкульнішими, для відновлення потрібен час, так само як і для зміни стратегії і створення децентралізованої енергетичної інфраструктури. Більше читайте про це у матеріалі Укрінформу.

Геннадій Рябцев пояснює, що оголошення про аварійні відключення були і будуть, – насправді це законний обов’язок Укренерго повідомляти про стан мережі. «На початку доби Укренерго завжди повідомляє про прогноз на цю добу. І в рамках цього прогнозу вони діють. Але якщо генерація виявляється більшою, аніж за прогнозом, – наприклад сонечко вийшло, сонячні станції почали працювати, збільшувати обсяг енергії і дефіцит зникає. Тобто диспетчерська служба Укренерго працює щохвилини, в реальному часі». Йдеться не про відключення всіх, а про ймовірність таких відключень у частині споживачів, тож експерт радить: «Зверніть увагу, ці оголошення запроваджують аварійні вимкнення, а потім через певний час повідомляють, що все, аварійні вимкнення скасовані. При чому це може бути з інтервалом декілька десятків хвилин. Укренерго прогнозує дефіцит енергії та фактично попереджає про ймовірність відключень у реальному масштабі часу». Геннадій Рябцев радить у такому випадку: «Брати повідомлення до уваги, і якщо ви бачите попередження, то варто раціональніше використовувати електричну енергію саме в ті години, які зазначені в повідомленні, тому що це дозволить розвантажити систему і не обмежувати інших споживачів».

Станом на зараз аварійні відключення в Україні скасовано, але ймовірність їхня на найближчий час не скасована. Система перебуває у вкрай важкому стані, тому для балансування може не вистачати імпортного заміщення. Михайло Гончар: «Для того щоб не допустити розбалансування енергосистеми і блекауту, є два способи. Або має бути збільшена пропозиція, себто виробництво електроенергії, або – скорочене споживання. Пропозиція електроенергії збільшена бути не могла, бо об'єктивно немає потужності генерації, вони знищені або не працюють, а імпорту електроенергії не вистачає. Залишається тільки один варіант: скорочення енергоспоживання. Себто вимикання споживачів. Ну, що і відбулося».

Відсутність графіків відключення – це добра новина при поганій ситуації. Введення графіків на обмеження споживання є показником хронічного дефіциту і це поганий сценарій, – прогнозує Геннадій Рябцев. Натомість Михайло Гончар додає ще більш песимістичний варіант, – коли планові відключення триватимуть добами і ймовірність повернення світла буде невідомою, – це і є розбалансування системи. Те, що ми пережили взимку 2023 року. 

Аварійні відключення: Коли генерації від 5 до 30 МВт буде в Україні 300+, у нас не буде проблем

На сьогодні імпорт енергії від наших європейських партнерів невисокий. Пояснює Геннадій Рябцев: «Імпорт є обмеженим, 1,7 гігавата максимум щогодини можна отримувати. Це залежить від того, чи є ця електрична енергія у наших партнерів. Звісно, можна використовувати аварійну допомогу, але вона не може надаватися протягом великого проміжку часу».

Михайло Гончар додає більше: «У рамках європейської енергосистеми ми могли б отримати більше. Хоча далеко не з усіх країн. Наприклад, у Польщі ситуація теж доволі проблемна. І періодично ми їм допомагаємо, навіть за цих обставин. Питання в тім, що є обмежені технічні можливості, щоб цю електроенергію подати в нашу енергосистему. Це наслідок тих ударів, які були завдані по енергосистемі протягом 2022-2023 року, коли були вражені перетоки електроенергії. Але ситуація може бути й іншою, – може просто не вистачити зайвої електроенергії».

Так буде у літні чи зимові пікові періоди. Адже Європа має проблеми теж, подекуди більше за нас. «У них самих може виникати дефіцит. Або хтось погодиться постачати за страшенно високою ціною. Тому ризики будуть зберігатися», – констатує пан Гончар.

Що робити?

«Звикати, – каже Геннадій Рябцев. – Це з нами доти, поки не буде здійснено децентралізацію, розукрупнення енергетики. Доти, поки ці маневрові потужності, які були пошкоджені, не будуть замінені розподіленою генерацією. Варто замінити енергоблоки, виведені з ладу на ТЕС, малими електростанціями, які об'єднані в невеликі мережі, і приєднані до об'єднаної енергомережі. От якщо таких станцій потужністю від 5 до 30 МВт буде в Україні 300+, тоді у нас не буде жодних проблем».

Аварійні відключення: Коли генерації від 5 до 30 МВт буде в Україні 300+, у нас не буде проблем

Мала (контейнерна) електростанція в Ірпені потужністю 1 МВт, яка живить у котельню для 70% мешканців міста. Фото: koda.gov.ua

Погоджується з цією тезою енергетичний експерт Анатолій Задорожний: «Необхідно швидко встановлювати різні типи відновлюваних джерел енергії з приєднанням до місцевих споживачів та зовнішніх електромереж: сонячні електростанції, вітрові, електростанцій на біопаливі, біогазі.  Враховуючи можливість обстрілів, знищення великих об’єктів енергетики, необхідно будувати невеликі «розпорошені» об’єкти потужністю до 20 МВт. Відновлення повністю зруйнованих великих державних теплових електростанцій і теплоелектроцентралей (Харківська ТЕЦ-5, інші) в умовах війни, в короткостроковому періоді навряд чи доцільно. Також на даному етапі війни витрата великих коштів на підготовку і довготривале будівництво двох нових атомних енергоблоків на Хмельницькій АЕС – в умовах обмежених коштів на будівництво об’єктів «малої генерації» – недоцільне».          

До речі, цю тезу підтримує і Геннадій Рябцев: «Навіщо розповідати про початок будівництва енергоблоків на Хмельниччині? Замість того, щоб будувати оборонні споруди, або замість того, щоб будувати укриття над тими самими підстанціями Укренерго, пропонують заливати бетоном «нульовий цикл» на Хмельницькій АЕС? Пріоритети, особливо зараз, мають бути розставлені правильно».

Не генератори, а котли

Замість генераторів, які і досі постачаються в Україну у великих кількостях, пріоритетом мають стати твердопаливні котли для мікрорайонів. Такі можливості є і в Україні, і в Європі, вважає Геннадій Рябцев. «Нас не врятують дизельні генератори потужністю 10 кВт, які місцева влада у нас завозить із великою «помпою». Це аварійний генератор, він не може працювати впродовж усього опалювального сезону. Це може вилитися в таку копієчку, що туди з таким же ефектом можна купюри кидати, – іронізує експерт і пояснює, – залежно від того, яка потужність цього умовного твердопаливного котла чи газокомпресорної установки, чи газотурбінної установки, чи котла на рідкому паливі, чи котла на газовому паливі, ним можна забезпечити і одне домогосподарство, і цілий мікрорайон. Тобто таких установок якраз достатньо – і в продажу, і в виробництві». Але далі постає питання стратегічного планування і швидкого перепланування, – і воно залишається відкритим — кажуть обидва експерти. Поки наші співрозмовники не можуть підтвердити, що реформування вже запущено і процес йде.

Аварійні відключення: Коли генерації від 5 до 30 МВт буде в Україні 300+, у нас не буде проблем

Дронові удари по НПЗ «Роснєфті» на території РФ

Є ще один варіант захисту – напад. І це міг би бути теж ефективний варіант. Його пропонує Михайло Гончар: «Кардинальний вихід цієї ситуації, в принципі, полягає в тому, щоб наші західні партнери зняли абсурдну заборону з точки зору логіки ведення війни на використання їхньої зброї по території ворога. Щоб ми могли сповна реалізовувати принцип, що нафтобаза за нафтобазу, підстанція за підстанцію, а то і дві. Без цього просто зупинити всі ці удари по критичній інфраструктурі України буде неможливо і нереально».

І більше того, Росія може не обмежитись тільки ударами по енергосистемі, – влучати росіяни намагаються і по газових сховищах, «а газ для нас теж відіграє важливе значення в енергетичному балансі. Тому ситуація виглядає таким чином, що потрібна радикальна зміна підходів з боку наших партнерів».

Радикальні зміни очікують і українську енергетичну систему. Сподіваємось, що у всіх причетних вистачить часу та сил на асиметричну побудову нової, децентралізованої системи. А поки триватимуть аварійні відключення. Але ми все одно будемо жити. Тим паче, що досвід такий вже маємо. Переживемо. Адже найтемніше буває перед світанком.

Ярина Скуратівська, Київ

Перше фото ілюстративне

www.ukrinform.ua

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *