Міноборони подало до ДБР заяву про визнання потерпілою стороною у справах Гринкевича

Міноборони подало до ДБР заяву про визнання потерпілою стороною у справах Гринкевича

Через контракти на постачання неякісних товарів Міноборони зазнало майже 1 мільярда матеріальної шкоди.

Ігор Гринкевич

Міністерство оборони подало до Державного бюро розслідувань заяву про визнання потерпілою стороною у справі проти компаній, афільованих із підприємцем Ігорем Гринкевичем.

Як повідомили у Міноборони, відомству стало відомо від ДБР про докази постачання низькоякісних товарів в межах підписаних 23 лютого 2023 року контрактів компанії «Будівельна компанія Сітіград», «Трейд лайнс рітейл», «Будівельний альянс Монтажпроект». Це спричинило Міністерству оборони матеріальну шкоду на загальну суму понад 934 мільйонів гривень.

В межах досудового розслідування ДБР арештувало рахунки та активи цих компаній.

За повідомленням Міноборони,наприкінці 2023 року одна з компаній, «Трейд лайнс рітейл», на торгах в системі Prozorro була визнана переможцем на постачання харчів по одному з 30 контрактів для ЗСУ, але через неможливість забезпечити поставки продуктів, Міноборони розірвало контракт. 

Тоді 16 січня Міноборони оголосило в Prozorro інший конкурс на укладення контракту щодо постачання харчування для ЗСУ за процедурою прямих договорів.

Що відомо про справу Гринкевича:

  • 29 грудня 2023 працівники ДБР затримали бізнесмена, який пропонував хабар у $500 тисяч одному з керівників Головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування. Наступного дня після затримання Печерський райсуд Києва обрав йому запобіжний захід. Гринкевича відправили під варту з можливістю внести заставу у розмірі 429 млн 440 тис гривень.
  • Згодом ДБР повідомило, що майно підозрюваного арештували.
  • Також фірми Гринкевича мали поставити Міністерству оборони України одяг для війська. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 млрд грн. Під час слідства встановили, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом і не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони. За попередніми оцінками це призвело до збитків бюджету на 1,2 млрд грн та відповідно зриву постачання.
  • Правоохоронці виявили повне невиконання шістьох контрактів. Щонайменше за сімома договорами підприємства поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань. Також, встановлено, що вісім договорів виконані із запізненням від трьох до п’яти місяців.
  • Також виявили факти завищення вартості товарів, поставлених для Міноборони. Перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів. Станом на 11 січня Гринкевич не мав статусу підозрюваного за епізодом про постачання.
  • 17 січня бізнесмену Гринкевичу в СІЗО оголосили нову підозру – за епізодом про постачання ЗСУ. Вона стосується створення і участі у злочинній організації та в заволодінні майном шляхом шахрайським шляхом, вчинених в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.
  • Скандал на півтора мільярда: в чому звинувачують родину Гринкевичів, – у матеріалі LB.ua.

lb.ua

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *